Языковые референты понятия отсутствие в русском языке

Abstract

Исследование посвящено рассмотрению понятия отсутствие в лексико-семантической системе языка и средств его репрезентации в русском языке. Используя методики концептуального анализа и интерпретации, подтверждается гипотеза о том, что лексические средства выражения понятия отсутствия появились в силу семантической неполноты языковых прототипов нет и без, поскольку они не выражали субъективных нюансов, которые приобрели конкретные слова. Опираясь на понятие апперцепции как мыслительной операции, были установлены связи между прототипом и новой номинацией. Результаты анализа последовательно представлены в таблице «Лингвальные репрезентанты понятия отсутствие», которая наглядно демонстрирует аномальные фрагменты языковой системы и, в частности, указанного явления. Материалы толковых, этимологических, словообразовательных и других лексикографических источников позволили сделать вывод о том, что формирование понятия отсутствие в разных словах происходит неодинаково. Новое слово может быть создано на основе существующих словообразовательных моделей, но в одних словах сема «отсутствие» заложена уже в корневой морфеме, а в других такая сема передается с помощью аффиксов. Появление в русском языке заимствованных слов, передающих понятие отсутствие, связано с взаимовлиянием языков, проявлением межъязыкового лингвокультурного трансфера. В других языках, даже не родственных, потребность в выражении данного абстрактного понятия появилась раньше под влиянием экстралингвальных факторов. Несмотря на высокий экспланаторный потенциал понятия отсутствие, семантика слова не всегда может быть объяснена с помощью данного понятия. Иногда значение мотивировано понятием наличие, которое демонстрирует бинарную оппозицию анализируемого понятия. Рассмотренные особенности русского языка, отражающие отсутствие номинаций, в которых не нашли воплощение прототипы нет и без, образуют лакуны в ее лексикосемантической системе, в частности в репрезентации понятия отсутствие.

Дослідження присвячено розгляду поняття відсутність у лексико-семантичній системі мови й засобів його репрезентації в російській мові. Використовуючи методики концептуального аналізу та інтерпретації, підтверджується гіпотеза про те, що лексичні засоби вираження поняття відсутності з’явилися внаслідок семантичної неповноти мовних прототипів немає і без, оскільки вони не виражають суб’єктивних нюансів конкретних слів. Спираючись на поняття апперцепції як розумової операції, встановлені зв’язки між прототипом і новою номінацією. Результати аналізу послідовно представлено в таблиці «Лінгвальні репрезентанти поняття відсутність», яка наочно демонструє аномальні фрагменти мовної системи щодо зазначеного явища. Матеріали тлумачних, етимологічних, словотворчих та інших лексикографічних джерел надали можливість зробити висновок про те, що формування поняття відсутність у різних словах відбувається неоднаково. Нове слово може бути створено на основі існуючих словотворчих моделей, але в одних словах сему «відсутність» закладено вже в кореневу морфему, а в інших така сема передається за допомогою афіксів. Виникнення в російській мові запозичених слів, що передають поняття відсутність, пов’язане із взаємовпливом мов, виявом міжмовного лінгвокультурного трансферу. В інших мовах, навіть не споріднених, потреба у вираженні даного абстрактного поняття з’вилася раніше під впливом екстралінгвальних факторів. Незважаючи на високий експланаторний потенціал поняття відсутність, семантика слова не завжди може бути пояснена за його допомогою. Іноді значення мотивується поняттям наявність, що демонструє бінарну опозицію аналізованого поняття. Розглянуто особливості російської мови щодо відсутності номінацій, у яких не знайшли втілення прототипи немає і без, що становить певні лакуни в її лексико-семантичній системі, зокрема в репрезентації поняття відсутність.

The research deals with the notion of absence as one of the basic notions in cognitive linguistics and the means of its representation in the Russian language. By using the conceptual analysis and interpretation techniques, the hypothesis is confirmed that the lexical means of expressing the notion of absence appeared due to semantic incompleteness of linguistic prototypes no and without, because they did not express the subjective nuances of certain words. Based on the concept of apperception as a mental operation, there were established links between the prototype and a new nomination. The analysis results are presented in the table “Lingual representations of the concept of absence”. Empty cells in the table clearly demonstrate anomalous fragments of the language system concerning the phenomenon mentioned above. The data drawn from monolingual, etymological, derivational and other lexicographical sources enables the researcher to conclude that the formation of the notion of absence in different words takes place in different ways. A new word can be coined by already existing word-building patterns but in some words the seme of absence is expressed by the root morpheme while in some others it is expressed by the affixes. Appearance in the Russian language of borrowed words that convey the notion of absence is associated with the mutual influence of languages, the manifestation of interlingual linguocultural transfer. In other languages, even non-cognate ones, the need to represent this abstract notion appeared earlier under the influence of extralingual factors. Despite the high explanatory potential of the notion of absence, the semantics of a word cannot always be explained with the help of this notion. Sometimes the meaning is motivated by the notion of presence, thus demonstrating the binary opposition to notion of absence. The article considers the Russian language specifics as to the absence of nominations, in which the prototypes no and without have been embodied. It makes up certain empty cells in its lexico-semantic system, in representing the notion of absence in particular.