Ґендерний та віковий аспекти варіативності мовлення службовців Німеччини

Abstract

Статтю присвячено вивченню вікових та ґендерних вимовних особливостей мовлення службовців Німеччини на сегментному рівні. У праці описується варіативність системи вокалізму, яка проявлялася поряд із нормативним ще в декількох варіантах, що пов’язано з мовними (позиція голосного в слові, наявність / відсутність наголосу, характер консонантного оточення) та позамовними (соціальна характеристика мовця, контекст спілкування) чинниками. Досліджено також вплив темпу мовотворення, підвищення якого спричинило появу асимільованих та редукованих варіантів. Аналіз реалізації голосних виявив такі їхні зміни, як кількісна та якісна (за ознакою підйому, за ознакою ряду, монофтонгізація / дифтонгізація, лабіалізація / делабіалізація) редукції, а також елізії. Варіативність системи консонантизму мовлення службовців Німеччини характеризувалася наявністю факультативних варіантів приголосних, що зумовлено послабленням контролю за формою мовлення з боку мовця. Під час аналізу позиційно і ситуативно зумовлених реалізацій приголосних зафіксовано зміни за такими ознаками: оглушення, одзвінчення, елізія, фрикатизація, палаталізація, веляризація, вокалізації [r], послаблення і навіть відсутність аспірації глухих проривних. На численних прикладах у праці доводиться, що комунікативна спільнота службовців Німеччини володіє на вимовному рівні соціолектом, аннолектом та ґендеролектом, які характеризуються комплексом особливостей реалізацій сегментного та суперсегментного складу німецької мови. Порівняння мовленнєвої поведінки службовців у віковому та статевому ракурсі привело до висновку, що найменш варіативним є фемінолект старшого покоління службовців жіночої статі, а найбільш варіативним – маскулінолект молодшого покоління службовців чоловічої статі. При цьому віко- та ґендерномаркованими виявилися не самі варіанти реалізацій фонологічних змінних, але також їхні кількісні характеристики.

The article is devoted to the study of age and gender pronunciation features of German employees on a segmental level. The paper describes the variability of vocalism, which was niticed in addition to the normative in several other variants, which is related to linguistic (vocabulary position, presence / absence of accent, character of consonantal environment) and extra-linguistic (social characteristics of the speaker, context of communication). The influence of the speech tempo, which increased the appearance of assimilated and reduced variants, was also studied. Analysis of the implementation of the vowels revealed their changes, such as quantitative and qualitative (on the basis of a row, monophthongization / diphthongization, labialization / delabialization) of reduction, as well as elysium. The variability of the system of consonantism of speech by German officials was characterized by the presence of additional consonants, which was caused by the weakening of the control over the form of speech by the speaker. During the analysis of positionally and situationally conditioned implementations of consonants, the following changes were recorded: stunning, numbness, elysium, frickatization, palatalization, velarization, vocalizations [r], weakening and even lack of aspiration of breath consonants. Numerous examples in the paper prove that the communicative community of German employees possesses at a speaking level the sociolect, anolect and genderolect, which are characterized by a complex of features of realizations of segmental and super-segmental composition of the German language. Comparison of speech behavior of employees in age and sex perspective has led to the conclusion that the least variant speech is the feminine of the older generation of employees and the most variant is the masculinoct of the younger generation of male employees. In doing so, age and gender markers revealed not only the variants of phonological variables, but also their quantitative characteristics.