Лінгвопоетичні засоби створення комічного та їх відтворення у процесі перекладу (на матеріалі творів Дж. К. Джерома й О. Генрі та їх українськомовних перекладів)

Abstract

У статті на матеріалі малої прози Дж. К. Джерома та О. Генрі визначено характерні риси лінгвопоетичних засобів створення комічного. Виявлено, що набір таких засобів у британській та американській художній літературі відрізняється, зумовлюючи різний підхід до їх відтворення у процесі перекладу. Британський гумор тяжіє до іронії та метафор, і їх відтворення вимагає мінімальних перетворень у процесі перекладу. Американському ж гумору притаманне використання гіпербол та зевгми, що вимагає адаптації тексту у процесі перекладу та застосування більш ґрунтовних перетворень. У цілому стратегія відтворення лінгвопоетичних засобів створення комічного у процесі перекладу повинна базуватися не на самому засобі, а на тому ефекті, який він повинен справляти на читача.

В статье на материале малой прозы Дж. К. Джерома и О. Генри определены характерные черты лингвопоэтических средств создания комического. Выявлено, что набор таких средств в британской и американской художественной литературе отличается, обусловливая разный подход к их передаче в процессе перевода. Британский юмор тяготеет к иронии и метафорам, и их передача требует минимальных преобразований при переводе. Для американского же юмора характерно использование гипербол и зевгмы, что требует адаптации текста при переводе и применения более глубоких преобразований. В целом стратегия передачи лингвопоэтических средств создания комического при переводе должна базироваться не на самом средстве, а на том эффекте, который оно должно производить на читателя.

The article determines the characteristic features of the linguopoetic means of creating the comic based on flash fiction by J. K. Jerome and O. Henry. It was revealed that a set of such means in British and American literature is different causing different approach to rendering them in translation. British humor tends to irony and metaphors, and its rendering in translation requires minimal changes. American humor is characterized by the use of hyperbole and zeugma requiring adapting the text of the translation and application of transformations supposing more fundamental changes. In general, the strategy of rendering linguopoetic means of creating the comic in translation should be based not on the means itself but on the effect that it has to produce on the reader.