Французький постмодерністський роман про любов як інтертекст: “Платформа” Мішеля Уельбека

Abstract

На думку багатьох літературознавців в Україні та за її межами, інтертекстуальність вважається однією із провідних рис постмодерністської літератури та культури загалом. Кожен твір, написаний у полі естетики постмодернізму, містить велику кількість інтертекстуальних вкраплень, і дослідження їх цікаве та перспективне у кожному окремому випадку. У статті ми пропонуємо модель інтертекстуального прочитання роману «Платформа» французького письменника Мішеля Уельбека в контексті французького постмодернізму межі ХХ–ХХІ століття. Під час роботи проаналізовано перетин численних інтертекстів із провідною у романі любовно-еротичною лінією. Автор наголошує на тому, що саме роман про любов, типовим прикладом якого є «Платформа», став у сучасній літературі територією проявлення постмодерністської концепції інтертекстуальності. Інтертекст зазвичай має багато форм проявлення. Зокрема, y статті доводиться, що художня мова М. Уельбека, наповнена алюзіями та посиланнями на інші тексти, знакові для нього особисто та для світової культури загалом, передає постмодерністське відчуття світу сучасної людини, яка за цитатністю свого мислення втратила власну ідентичність і саме тому прагне віднайти втрачене в любові.

По мнению многих литературоведов в Украине и за ее пределами, интертекстуальность считается одной из главных черт постмодернистской литературы и культуры в целом. Каждое произведение, написанное в поле эстетики постмодернизма, содержит большое количество интертекстуальных вкраплений, и исследование их интересно и перспективно в каждом отдельном случае. В статье мы предлагаем модель интертекстуального прочтения романа «Платформа» французского писателя Мишеля Уэльбека в контексте французского постмодернизма рубежа ХХ–XXI века. В ходе работы проанализировано пересечение многочисленных интертекстов с центральной в романе любовно-эротической линией. Автор отмечает, что именно роман о любви, типичным примером которого является «Платформа», стал в современной литературе территорией проявления постмодернистской концепции интертекстуальности. Интертекст обычно имеет много форм проявления. В частности, в статье доказывается, что художественная речь М. Уэльбека, наполненная аллюзиями и ссылками на другие тексты, знаковые для него лично и для мировой культуры в целом, передает постмодернистское ощущение мира современного человека, изза цитатности своего мышления потерявшего собственную идентичность и именно поэтому стремящегося найти утраченное в любви.

According to many literary critics in Ukraine and abroad, intertextuality is considered one of the leading features of postmodern literature and culture in general. Each work, written in the field of post-modernism aesthetics, contains a large number of intertextual inclusions, and their research is interesting and promising in each individual case. In our article we offer a model of intertextual reading of the novel “The Platform” by the French writer Michel Houellebecq in the context of French postmodernism at the turn of the XX–XXI century. In the course of the work analyzed section of numerous intertexts with the leading in the novel love-erotic line. The author stresses that it is the love story, a typical example of which is the “The Platform”, has become in the modern literature the territory of the manifestation of the postmodern concept of intertextuality. Intertext usually has many forms of manifestation. In particular, the article shows that the artistic language of M. Houellebecq, full of allusions and references to other texts, significant for him personally and for the world culture in general, conveys the postmodernist feeling of the inner world of a modern man who, according to the citation of his thinking, lost his identity and, therefore, seeks to find it in love.