Реалізація компетенції міжнародного арбітражу щодо вжиття протипозовних заходів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню факторів, у разі наявності яких міжнародний арбітраж, зокрема арбітражний суд, місце арбітражу якого знаходиться в Україні, буде компетентним уживати заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони стороні арбітражної угоди звертатись до державного суду в порушення дійсної угоди про пере- дання спорів до арбітражу. Досліджується, у якій формі така протипозовна заборона має бути оформлена, вивча- ються наслідки звернення із запитом про вжиття протипозовних заходів на різних стадіях арбітражного розгляду, а також питання доцільності застосування такого виду забезпечувальних заходів і їх ефективності.

Статья посвящена исследованию факторов, в случае наличия которых международный арбитраж, в частно- сти арбитражный суд, место арбитража которого находится в Украине, выносит обеспечение иска путем запрета стороне арбитражного соглашения обращаться в государственный суд в нарушение действительного соглашения про передачу спора в арбитраж. Исследуется, в какой форме такой противоисковый запрет может быть оформлен, изучаются последствия обращения с запросом о вынесении противоисковых мер на разных стадиях арбитражного процесса, а также вопросы целесообразности применения такого вида обеспечительных мер и их эффективности.

This article takes a close look at circumstances that empower arbitral tribunal, in particular arbitral tribunal which place of seat is Ukraine, to grant anti-suit injunctions against a party to an arbitration agreement in violation of a valid agreement to arbitrate. The author analyses the forms in which tribunal-ordered anti-suit injunctions are issued, consequences of filing a request for anti-suit injunctions at different stages of arbitral proceedings as well as issues of advisability and effectiveness of this type of interim measures.