Типологія концептів у сучасній когнітивній лінгвістиці

Abstract

Стаття присвячена типології концептів у сучасній когнітивній лінгвістиці. У ХХ ст. поруч із мовознавством були такі науки, як культурологія та країнознавство. Багато науковців перебували в довгому пошуку вирішення проблеми синтезу мови та культури. Зокрема, на початку ХХІ ст. сформувалась лінгвокультурологія, завданням якої стало визначити, яким чином мова розкриває культуру народу. Основною категорією цієї науки є концепт. Поняття «концепт» розглядається з різних позицій, що і призводить до відсутності єдиного визначення цьому терміна. Концепти не тільки по-різному розуміють, але вони представляють сутності з протилежними та несумісними ознаками. Їх важко вписати до формально-логічних схем. У статті докладно розглянуто терміни «концепт» і «концептуалізація». Наведено структуру концепту та визначено типологію концептів. Результати дослідження показали, що концепти поділяються за ступенем абстрактності змісту – конкретні та абстрактні; за його природою – розумова картинка, схема, гіперонім, фрейм, інсайт, сценарій і калейдоскоп; за рівнем смислового наповнення – пропорційні, граничні та рудиментарні; за способом вираженості у мові – номіновані та неноміновані; за рівнем відображення народної ментальності – національні та універсальні. Зараз когнітивістика стала визнаним напрямом лінгвістики, що дає їй змогу посісти важливе місце серед інших напрямів антропоцентричної функціональної лінгвістики у XXI ст.

Статья посвящена типологии концептов в современной когнитивной лингвистике. В ХХ ст. рядом с языкознанием существовали такие науки, как культурология и страноведение. Многие ученые находились в длительном поиске решения проблемы синтеза языка и культуры. Так, в начале ХХІ ст. сформировалась лингвокультурология, заданием которой стало определить, каким образом язык раскрывает культуру народа. Основной категорией этой науки является концепт. Понятие «концепт» рассматривается с разных точек зрения, что и приводит к отсутствию единого определения этого термина. Концепты не только по-разному понимают, но они представляют сущности с противоположными и несовместимыми признаками. Их трудно вписать в формально-логические схемы. В статье подробно рассмотрены термины «концепт» и «концептуализация». Представлена структура концепта и обозначена типология концептов. Результаты исследования показали, что концепты разделяются за уровнем абстрактности содержания – конкретные и абстрактные; за его природой – умственная картинка, схема, гипероном, фрейм, инсайт, сценарий и калейдоскоп; за уровнем смыслового наполнения – пропорциональные, предельные и рудиментарные; по способу выраженности в языке – номинированные и неноминированные; за уровнем отображения народной ментальности – национальные и универсальные. Сейчас когнитивистика стала признанным направлением лингвистики, что позволяет ей занять важное место среди других направлений антропоцентрической функциональной лингвистики в XXI веке.

The article is devoted to the typology of concepts in modern cognitive linguistics. In ХХ century next to linguistics there were such sciences as culturology and country-specific studies. Many scientists were in the long search of decision to problem of language synthesis and culture. So at the beginning of ХХІ century was formed lingvoculturology, the task of which was to define how the language exposes the culture of people. The basic category of this science is concept. The term “concept” is examined from the different points of view that result in absence of single determination of this term. Concepts not only understand variously, but they present essences with opposite and incompatible signs. It is difficult to enter them in formally-logical schemes. The terms “concept” and “conceptualization” are examined in the article in detail. The structure of concept is presented and the typology of concepts is marked. The results of the research showed that concepts are divided after the level of abstract of maintenance – concrete and abstract; after its nature – mental picture, scheme, hyperon, frame, insite, scenario and kaleidoscope; after the level of the semantic filling – proportional, maximum and rudimentary; on the method of shown in the language – nominate and notnominate; after the level of mapping of folk mentality – national and universal. Today cognitivistics became the acknowledged direction of linguistics, which allows it to take the important place among other directions of anthropocentric functional linguistics in XXI century.