Осбливості міжнародно-правової уніфікації норм щодо морської застави та іпотеки судна

Abstract

Інститути морської застави та іпотеки завжди потребували уніфікації законодавства у зв’язку з їх міжнародним характером. Уніфікація на рівні укладення міжнародних договорів стала розповсюдженим явищем. Зазначені інсти- тути права отримали закріплення в таких міжнародних документах, як Міжнародна конвенція «Про уніфікацію деяких правил правового регулювання морських привілейованих вимог та іпотеки морських суден» від 10 квітня 1926 р. та однойменна Конвенція від 27 травня 1967 р., Женевська конвенція «Про морські застави та іпотеки» 1993 р.

Институты морского залога и ипотеки всегда нуждались в унификации законодательства в связи с их междуна- родным характером. Унификация на уровне заключения договоров стала распространенным явлением. Указанные институты права получили закрепление в таких международных документах, как Международная конвенция «Об унификации некоторых правил правового регулирования морских привилегированных требований и ипотеки мор- ских судов» от 10 апреля 1926 г. и одноименная Конвенция от 27 мая 1967 г., Женевская конвенция «О морских залога и ипотеках» 1993 г.

Being international in nature, institutes of Maritime Liens and Mortgages always required legislative unification. The unification on the level of international agreements became a common phenomenon. These institutes of law were enshrined in such international documents as the International Convention “On the Unification of Certain Rules of Law Relating to Maritime Liens and Mortgages” dd. April 10, 1926, and the Convention of the same name dd. May 27, 1967, the 1993’s Geneva Convention “On maritime liens and mortgages”.