Оптимізація юридичних засобів адміністративно-правового забезпечення законності та правопорядку

Abstract

У статті розглянуті стереотипні методологічні підходи до розгляду правопорядку і законності. Встановився при- близний перелік сюжетів їх розгляду в рамках окремих юридичних наук державно-правового (теорія права і дер- жави, конституційне, адміністративне право) або кримінального (кримінальне та виконавчо-трудове право, кри- мінальний процес, теорія оперативно-розшукової діяльності, кримінологія, криміналістика) циклу. Однак, навіть з урахуванням даного застереження, доводиться визнати, що накопичення знань про сам феномен правопорядку зачіпає, в основному, кількісний бік, у набагато меншій мірі збагачуючи якісний.

В статье рассмотрены стереотипные методологические подходы к рассмотрению правопорядка и законности. Установился примерный перечень сюжетов их рассмотрения в рамках отдельных юридических наук государствен- но-правового (теория права и государства, конституционное, административное право) или уголовного (уголовное и исполнительно-трудовое право, уголовный процесс, теория оперативно-розыскной деятельности, криминология, криминалистика) цикла. Однако, даже с учетом данного предостережения, приходится признать, что накопление знаний о самом феномене правопорядка затрагивает, в основном, количественную сторону, в гораздо меньшей степени обогащая качественную.

In article stereotypical methodological approach to rule of law and legality. Arrayed indicative list of subjects consideration within separate legal sciences Public law (theory of state and law, constitutional, administrative law) or criminal (criminal and executive and labor law, criminal procedure, theory of operational activities, criminology, criminology) cycle. However, even taking into account this caveat, we must recognize that accumulation of knowledge about phenomenon mostly affects enforcement quantitative side, to a much lesser degree enriching their quality side.