Особливості вчинення правочинів малолітніми особами в умовах розвитку інформаційних технологій

Abstract

У статті здійснено аналіз особливостей вчинення правочинів малолітніми особами в умовах розвитку інформаційних технологій. Встановлено, що до правочинів, які знаходяться в межах дієздатності малолітніх осіб, відносяться дрібні побутові правочини. Також зазначені особи можуть здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Визначено, що за умови вчинення правочину, який знаходяться поза межами цивільної дієздатності малолітньої особи, яка його вчинила, але на його користь, він у судовому порядку на вимогу зацікавленої сторони може бути визнаний дійсним. Тобто закон авансує особі віком до чотирнадцяти років додатковий обсяг дієздатності. Законодавець встановлює презумпцію добросовісності, пріоритету інтересів дитини у здійсненні нею своїх суб’єктивних цивільних прав у правовідносинах, що виникають із приводу укладання правочинів. Окрема увага приділена аналізу дрібних побутових правочинів, під якими розуміються такі правочини, які задовольняють побутові потреби особи (яка його вчиняє), відповідають її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має неви- соку вартість; зазначені ознаки повинні характеризували даний правочин у сукупності. Визначені риси дрібного побутового правочину є доволі оціночними і в кожному окремому випадку можуть тлумачитися по-іншому. Зроблено висновок, що коло правочинів, які можуть вчиняти малолітні відповідно до законодавства, на практиці є ширшим, що пов’язано, зокрема, з розвитком суспільства, інформаційних технологій, «дорослішанням» дітей раніше чотирнадцятирічного віку. Тому виникає питання і щодо віднесення вчинених малолітньою особою правочинів до дрібних побутових, наприклад, за умови їх укладення через мережу Інтернет. Ураховуючи, що електронні правочини в основній своїй масі визнаються письмовими, а дрібні побутові – це усні (або ж конклюдентні дії), виникає питання про віднесення електронних правочинів до таких, які можуть вчиняти малолітні особи (зокрема, дріб- них побутових). Однак замовлення товарів першої необхідності, зокрема продуктів харчування, через інтернет-магазини чи службу достав- ки – це дрібний побутовий правочин «по суті», але це і не усний правочин. Тому дане питання має бути уточнено на рівні законодавства. Ключові слова: правочин, електронний правочин, дрібний побутовий правочин, малолітня особа, дієздатність.

The article analyzes the peculiarities of juvenile delinquency in the conditions of information technology development. It is established that small transactions are within the legal capacity of minors. These persons may also exercise their personal non-proprietary rights to the results of intellectual and creative activities protected by law. It has been determined that, if a transaction is made that is beyond the civil capacity of the minor who committed it, but in his favor, it can be declared valid at the request of the interested party. That is, the law advances a person under fourteen years of age with an extra capacity. The legislator establishes the presumption of integrity, the priority of the child's interests in the exercise of his subjective civil rights in the legal relations arising from the conclusion of the transaction. Particular attention is paid to the analysis of small household transactions, which are understood to be such transactions that satisfy the household needs of the person (who commits it), correspond to his physical, spiritual or social development and relate to an item of low value; these signs should characterize this transaction in the aggregate. The identified features of a small household transaction are quite evaluative and in each case can be interpreted differently. It is concluded that the range of transactions that may be committed by minors under the law is broader in practice, which is related to, in particular, the development of society, information technology, and the “maturation” of children before the age of fourteen. Therefore, the question arises as to the fact that the minor committed the deeds to small households, for example, if they are concluded through the Internet. Considering that electronic transactions are mostly written, and small ones are verbal (or conclusive actions), there is a question about the classification of electronic transactions to those that can be done by minors (in particular, small ones). However, ordering essentials, such as food, through online stores or delivery services is a small household transaction “in essence”, but it is not an oral transaction. Therefore, this issue should be clarified at the legislative level. Key words: legal transaction, electronic transaction, small household transaction, minor, legal capacity.