Політична промова як різновид політичної комунікації

Abstract

Статтю присвячено встановленню типологічних характеристик політичної промови як різновиду політичної комунікації. Останню розглядаємо як вид комунікації, під час якої відбувається поширення думок та ідей політичними суб’єктами з метою здійснити вплив на погляди реципієнта та його ідеологічні переконання. Політичну промову визначено як зв’язний потік мовлення, зазвичай заздалегідь підготовлений мовцем для того, щоб передати інформацію аудиторії стосовно певної події в політичному житті. Специфіку цього явища може бути виявлено за допомогою матриці певних характеристик, серед яких – властивості суб’єкта та адресата; спосіб реалізації; зіставлення монологічного та діалогічного мовлення; функціональне навантаження; обсяг інформації; мета висловлювання. За характером суб’єкта промова може бути частиною власне політичної комунікації, медійної або непрофесійної політичної комунікації. При цьому розрізняємо адресата, який є політичним діячем, та адресата, який не відноситься до інституційних політичних суб’єктів. Спираючись на опозицію «індивідуальний vs масовий», зазначаємо, що адресат політичної промови є масовим. Крім того, враховуючи специфікацію адресата за його політичною позицією, виділяємо політичних однодумців, політичних опонентів і тих, які не мають єдиної політичної позиції. За способом породження політичну промову віднесено до писемного мовлення, за способом відтворення – до усної форми. У випадку політичної промови говоримо про монологічне мовлення. На підґрунті функціонального навантаження розмежовуємо промови ритуальних, орієнтаційних й агональних жанрів. Не менш важливою для встановлення специфіки цього феномена стає комунікативна мета, відповідно до якої політична промова може належати до групи інформаційних, оціночних або імперативних повідомлень чи синтезувати характеристики принаймні двох з них. За обсягом передаваної інформації промови варіюють від текстів середнього обсягу до текстів великого обсягу. Оскільки розглянуте явище є багатогранним, перспективним вважаємо подальше встановлення додаткових параметрів опису конкретної політичної промови, які залежать від її підтипу (інавгураційна промова, ювілейна промова, агітаційна промова тощо).

The paper in question is devoted to typological features of political speech as a variety of political communication. The latter is a kind of communication used to distribute the opinions and ideas of political subjects as well as to influence the views and ideological beliefs of the recipient. Political speech is defined as a coherent flow of speech, as a rule prepared in advance to convey to the audience the information about a particular event in political life. The specific character of this phenomenon can be determined using the matrix of certain parameters among which there are characteristics of the subject and the recipient, the way of realization, the opposition of monologue and dialogue speech, functions, information scope, and communicative goal. By the nature of the subject, the speech may be part of the political communication in the traditional sense of this term, the communication of this type in the media or non-professional political communication. We distinguish 2 kinds of the recipient: the one that is a political figure, and the one that has no reference to political institutes. Based on the opposition “individual vs mass” we can say that the recipient of the political speech is mass. Specifying the former by her / his political position we differentiate political associates, political opponents and those who have no single political position. By such a criterion as the way of realization, political speech is written if we consider the way of production, and oral if the way of reproduction is taken into account. Political speech is a monologue. On the basis of functions it can be of ritual, orientation and agonal genres. Equally important is the communicative goal according to which a political speech can belong to messages of any of the following types – informational, evaluative or imperative, or can be the synthesis of at least two of them. The scope of information conveyed by the definite political speech varies from medium to large. As the studied phenomenon is multifaceted our further research is planned to determine additional parameters of political speech depending on its peculiar subtype (election, inauguration, anniversary, etc.).