Особливості п'єси-палімпсесту (на матеріалі п'єси Керіл Черчіл "Скрайкер")

Abstract

У статті висвітлено аналіз творчого доробку відомої британської письменниці та драматургині Керіл Черчіл у контексті жанрових модифікацій, які притаманні сучасній постмодерній драмі. Творчість авторки надзвичайно багатогранна, масштаб театральних можливостей втілення достатньо широкий і охоплює значне коло тем, сюжетів і неочікуваних експериментів, починаючи з акцентів на основних проблемах фемінізму та закінчуючи політично-орієнтованими п’єсами. Фокус уваги звернуто на дослідження авторських жанрів і співіснування елементів різних літературних напрямів в одному літературному творі. За основу взято маловідому, але надзвичайно промовисту п’єсу «Скрайкер». У статті проаналізовані сюжет і структура п’єси, фольклорні запозичення, структурнофонетичні включення, гра з мовою та звуконаслідуванням. Проаналізовано етимологію слова «скрайкер», яке, як відзначено, запозичене з давніх традицій йоркширського фольклору Британських островів. Увагу також зосереджено на імплементації елементів магічного реалізму, насичення сюжету фантастичними персонажами і часовими зрушеннями ще помітніше маніфестує втілення принципів магічного реалізму. Відзначається, що в п’єсі спостерігається подвійна реальність – первинна та прихована, а саме співіснування і взаємопроникнення цих реальностей. Завдяки перекриттю реального та магічного світу та залученню в п’єсу поліжанрових включень можна стверджувати про формування нового жанрового елементу – п’єси-палімпсесту, що вносить ідею про те, що драматургія Керіл Черчіл не входить в алгоритм традиційних жанрів, а продукує нові авторські модифікації. Стаття є теоретико-літературним аналізом, реалізованим із метою визначити самобутність та унікальність втілення творчої особистості драматурга в контексті класифікаційних утворень. Висновки статті підтверджують, що драматургія Керіл Черчіл дедалі частіше виривається зі звичайного алгоритму постмодерного театру, при детальному аналізі проявляючи риси раніше не властивих їй утворень.

The article deals with the analysis of the creative achievements of the famous British writer and playwright Caryl Churchill in the context of genre modifications that are inherent in postmodern drama. The creativity of the author is extremely multifaceted, the scope of theatrical incarnation is wide enough and covers a wide range of topics, plots and unexpected experiments, starting with an emphasis on the main issues of feminism and ending up with politically oriented plays. The focus is on the study of the author’s genres and the coexistence of elements of different literary trends in one play. It is based on the little-known but extremely eloquent play of Skriker. The article analyzes the plot and structure of the play, the folklore borrowings, the structural and phonetic inclusions, the language play and the sound inheritance. The etymology of the word “skriker”, which is noted to be borrowed from the ancient traditions of Yorkshire folklore of the British Isles. It is also focused on the idea of implementation of elements of magical realism, the saturation of the plot with fantastic characters and time shifts even more clearly manifests the embodiment of the principles of magical realism. It is noted that the play has a dual reality – the primal and hidden reality, namely the coexistence and interpenetration of these realities. Due to the overlapping of the real and magical world and involvement of genre inclusions in the play it is possible to claim the formation of a new genre element – a palimpsest play, which introduces the idea that Caryl Churchill does coincide with traditional algorithm of traditional genres, but produces new author’s modifications. The article is a theoretical and literary analysis, implemented to determine the identity and uniqueness of the embodiment of the creative personality of the playwright in the context of classification entities. The findings of the article confirm that the dramaturgy of Caryl Churchil is increasingly being pulled out of the ordinary algorithm of postmodern theater.