Економічне й ідеалістичне як модуси дійсності в постпостмодерністському романі "Хмарний атлас" Д. Мітчелла: спроба марксистської критики

Abstract

Роман «Хмарний атлас» Девіда Мітчелла західними теоретиками (зокрема Ф. Джеймісоном) визнаний як твір, що репрезентує новий напрям у британській літературі, який прийшов на зміну постмодернізму. Широке історикополітичне тло, що в романі охоплює століття, дає підстави розглянути економічні відносини, експліковані у творі, як чинник художнього світу, детермінований особливостями розгортання кореляцій між індивідуумом та економічним базисом. Водночас наголошено на особливій природі постмодерністського світогляду й постпостмодерністського простору, що існує як гетерогенне явище, у якому поєднано протилежні світоглядно-чуттєві настанови й орієнтири, зокрема представлені через такі два напрями філософської думки, як матеріалістична та ідеалістична. Здійснений у романі марксистський аналіз економічних відносин показує, що економічна інтерпретація дійсності не вичерпує корпусу мотивно-проблемних комплексів, властивих постпостмодерністському роману. З огляду на це досліджено специфічну постпостмодерністську кореляцію між метафізичними виявами буття й економічним детермінізмом, що визначає у творі особливий тип гегемонії, яка має свої принципи еволюції й логіку саморуху. Економічна система постає чинником підкорення людини, формою експлуатації спільнот і одним із фундаментальних компонентів ідеології. Водночас властива людському індивіду пасіонарність, апрагматичність, неужитковість мислення – риси, що протистоять економічним впливам як одному з інструментів дискурсу влади. Розвинуто марксистські погляді Л. Альтюссера в аспекті їх залучення до аналізу постпостмодерністського наративу. Визначено стратегії перетворення в романі літератури з автономного духовного феномену на частину економічної індустрії, яка, відповідно, перетворює дискурс літератури на інструмент популяризації ідеології. Цей мотив піддано критиці в «Хмарному атласі», оскільки саме література має забезпечувати наближення людини до метафізичних законів, які визначають принципи світоустрою, незалежні від економічної боротьби та динаміки суспільно-політичних змін.

David Mitchell’s novel “Cloud Atlas” by Western theorists (e.g. F. Jameson) is recognized as a text representing a new trend in British literature that has replaced postmodernism. The broad historical and political background, which outlines centuries in the novel, gives grounds to consider the economic relations explored in the text as a factor of the world determined by the peculiarities of the development of correlations between the individual and the economic basis. At the same time, it emphasizes the special nature of the post-postmodern worldview and the post-postmodern space, which exists as a heterogeneous phenomenon combining opposing world-sensory attitudes and orientations, in particular represented through such two directions of philosophical thought as materialistic and idealistic. The Marxist analysis of economic relations in the novel demonstrates that the economic interpretation of reality does not exhaust the corpus of motive-problem complexes inherent in the post-postmodern novel. Besides, a specific post-postmodern correlation between metaphysical depictions of a human being and economic determinism is discussed, which determines a particular type of hegemony, which has its principles of evolution and the logic of self-motion. The economic system is a form of exploitation of communities and one of the fundamental components of ideology. However, the humanity is passionate, non-pragmatic and it is supposed to resist economic influences as one of the instruments of power discourse. The Marxist views of L. Althusser were developed in the research in the aspect of their involvement in the analysis of the post-postmodern narrative. A strategy for the transformation of literature from an autonomous phenomenon into a part of the economic industry, which, accordingly, transforms the discourse of literature into a tool for promoting ideology, has been discussed. This motive is criticized in the novel, since literature should bring human beings closer to metaphysical laws that define principles of world order that are independent of economic struggle and the dynamics of socio-political transformations.