Жанрова палітра епістолярію Євгенії Ярошинської

Abstract

У статті здійснено аналіз епістолярної спадщини буковинської письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Євгенії Ярошинської з погляду жанрового розмаїття. Виокремлено жанри епістол, характерних для епістолярного мовлення письменниці, на основі реалізації Я-інтенцій автора, засобів та способів вираження цих задумів, систематизовано та описано спеціалізовані мовні засоби оформлення текстів листів різних жанрових виявів. Визначено основні жанрові вияви епістолярію письменниці: листи-подяки, листи-прохання, листи-автобіографії, листи-вітання (поздоровлення), супровідні листи, дружні листи. Встановлено, що маркерами листів-подяк є слова подяки із вказівкою на причину подяки; листи-привітання репрезентовані компліментарними висловами; для жанру автобіографічних листів є характерними конструкції-самохарактеристики, які дають змогу авторові представити більш повну інформацію про себе, свою діяльність, уподобання та смаки; просьба у листах-проханнях виражена висловлюваннями з перформативами – предикатами прохання, імпліцитним способом вираження прохання є питальні конструкції – квестиви; в листах-супроводах до творів, статей, що їх письменниця надсилала редакторам видань для публікації коротко резюмовано про твір, побажання автора, що стосуються термінів видання, сподівання на схвалення до друку, в оформленні таких листів використано односкладні номінативні та означено-особові конструкції, різні типи складних речень; листи-відповіді містять відповіді на конкретні запитання адресанта, є лаконічними, чіткими епістолярними текстами, які мають традиційну епістольну структуру, в них зафіксовано вирази на позначення послідовності думок, графічні виділення слів, виразів, значення чи особливості вживання яких пояснює автор, пояснення, оформлені складнопідрядними конструкціями причини; характерними ознаками дружніх листів є загальна невимушена, доброзичлива тональність, вживання зменшено-пестливих форм імен, широкий спектр експресивно-виражальних засобів: різні типи переносного значення слова, різні мовні повтори, емоційно-оцінні побудови та інші стилістичні прийоми, особливо виразними у дружніх листах є оцінні авторизовані Я-вислови, що містять вказівку на автора оцінного судження.

The article analyzes the epistolary heritage of the end of the nineteenth − early twentieth centuries Bukovynian writer Yevheniia Yaroshynska from the point of view of genre diversity. The author distinguishes epistolary genres peculiar to the writer’s epistolary speech on the basis of the textual realization of the author's I-intentions, as well as the means and ways of expressing these ideas. The paper also systematizes and describes specialized linguistic means of epistolary texts belonging to various genre expressions. The study establishes that the markers of thank-you letters are the words of gratitude with the indication on the reason of gratitude. Greeting letters are represented by complimentary expressions. The genre of autobiographical letters is defined by self-characterizing constructions, which allow the author to provide more complete information about herself, her activities, preferences and tastes. The request itself in the letters-requests is expressed by the statements that include performatives, i.e. the predicates of the request. The implicit way of expressing the request is demonstrated be the questioning constructions, in other words, by the quests. The letters accompanying literary works and articles, which the writer sent to the editors for publishing, briefly summarize the work itself, as well as the author’s wishes regarding the terms of the publication, the expectations of approval for printing. The design of such letters includes monosyllabic nominative and definite-personal constructions, different types of complex sentences. The letters-responses contain answers to specific questions of the addressee; they are concise, accurate epistolary texts that have traditional epistolary structure. They have expressions that point out the sequence of thoughts, graphic emphasis of words, expressions, meaning or peculiarities, the usage of which is explained by the author. These explanations are formed by subordinate clauses of cause. The characteristic features of the friendship letters include the following: general, unconstrained, benevolent tone, the use of diminutive forms of names, a wide range of expressive means, such as: various types of figurative meaning of the word, various kinds of linguistic repetitions, emotional-evaluative formations and other stylistic means. Evaluative personalized I-statements are considered to bear significant expressiveness in friendship letters and contain an indication of the author of evaluative opinion.