Іншомовні лексичні компоненти у романі В. Лиса "Століття Якова" як маркер ідіостилю письменника

Abstract

Слов’янськими лінгвістами робилися спроби вивчити іншомовний лексичний корпус у мові художнього стилю, але здебільшого ці дослідження знаходяться на рівні окремих фрагментарних описів мови окремих прозаїків чи поетів або лише побічно зачіпають питання, пов’язані з особливостями вживання запозичень, не розкриваючи повністю проблему функційної значущості цього явища в художньому контексті. Мова української сучасної прози з погляду аналізу функціювання іншомовних елементів досі не ставала предметом докладного дослідження. Передбачається, що досвід такого аналізу може виявити основні стилістичні характеристики запозичень і їхній функційний статус, а також причини та мотиви звернення автора до іншомовних запозичень у своїх творах. А отже, таке дослідження може служити одним із засобів характеристики письменника як мовної особистості. Зазвичай більшість запозичень, використаних у тексті, мають стилістичну маркованість, тобто несуть певну стилістичну інформацію. Стилістична маркованість і яскрава виразність іншомовних слів зумовлені їхнім незвичайним звучанням і графікою, унаслідок чого запозичення становлять контраст літературного тексту, а виокремлюваність на тлі контексту, що повністю складається з українських слів, дозволяє іншомовним лексемам уживатися як стилістичні засоби. Аналізуючи вживання запозичень в ідіостилі письменника, необхідно розглянути питання про їхню роль у процесі створення стилістичного ефекту, тобто визначити стилістичну функцію. У межах нашого дослідження поняття стилістичної функції іншомовної лексики розглядатиметься як творча реалізація запозичених мовних засобів у тексті для виконання ними художньо-виразного навантаження відповідно до художніх завдань. У художньому тексті іншомовні елементи взаємодіють з іншими текстовими одиницями та використовуються автором із найрізноманітнішими цілями: вони збагачують мову письменника, встановлюють смислові й асоціативні зв’язки між словами, що виражають авторське ставлення до дійсності. Суттєва вага іншомовних слів і словосполучень робить проблему їх класифікації залежною від функцій у тексті.

Slavic linguists attempted to study a foreign language lexical building in a language of artistic style but in most cases, these studies are at the level of separate fragmentary descriptions of the language of individual writers or poets, or only indirectly affect issues related to the use of borrowing, without fully revealing the problem of the functional significance of this phenomenon in the artistic context. The language of Ukrainian modern prose in terms of the analysis of the operation of foreign-language elements has not yet become the subject of a detailed study. It is assumed that the experience of such analysis can reveal the main stylistic characteristics of borrowing and their functional status as well as reasons and motives of the author’s appeal to foreign language borrowings in his works. And, consequently, such a study can serve as one of the characteristics of the writer as a linguistic personality As a rule, most of the borrowings used in the text are stylistically labeled, that is, they carry certain stylistic information. Stylistic marking and vivid expressiveness of foreign words are conditioned by their unusual sound and graphics, as a result of which borrowing is the contrast of the literary text, and the distinction on the background of a context, which is completely composed of Ukrainian words, allows foreign language lexemes to be used as stylistic means. When analyzing the use of borrowings in the idiostyle writer need to consider the role of their role in the process of creating a stylistic effect, that is, determine the stylistic function. Within our research, the notion of a stylistic function of foreign language will be considered as a creative implementation of borrowed linguistic means in the text to fulfill their artistic and expressive load in accordance with artistic tasks. In artistic text foreign-language elements interact with other text units and are used by the author for a variety of purposes they enrich the writer’s language, establish semantic and associative relationships between words expressing the author’s attitude to reality. The significant weight of foreign words and phrases raises the problem of their classification depending on the functions in the text.