Мова міжконфесійної та міжнаціональної ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини "Православная Карпатская Русь" (1928-1935 pp.)

Abstract

У 20–30-х рр. ХХ ст. на теренах історичного Закарпаття між представниками греко-католицького та православного духовенства розгорілася справжня релігійна боротьба, що також позначилося на мові друкованих органів Мукачівської греко-католицької єпархії («Благовѣстник» (1921–1934 рр.), «Душпастырь» (1924–1939 рр.)) та друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Саме релігійні періодичні видання сповна відображають розвиток конфлікту між місцевим грекокатолицьким і православним духовенством. Однак на їх сторінках знаходимо ознаки дискримінації не лише за віросповіданням, а й за національністю, професійною діяльністю, віком тощо. Зауважимо, що «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.) мала не лише релігійний, але й політичний характер. Попри те, що в газеті виступали проти діяльності Комуністичної партії Радянського Союзу, тут прославляли єдину і велику православну Росію, від Попрада до Камчатки. Крім того, на сторінках цієї газети духовенство визнає той факт, що православ’я на Закарпаття прийшло саме з Росії. Тут стикаємося з нетерпимістю до інших конфесій і їх духовенства. У статті розглянуто, проти яких соціальних груп була спрямована мова ворожнечі на сторінках друкованого органу православного руху Підкарпатської Руси та Східної Словаччини «Православная Карпатская Русь» (1928–1935 рр.). Автором виокремлені такі соціальні групи, що зазнають утисків: українці та місцеве греко-католицьке духовенство, римо-католицьке духовенство й особисто Папа Римський, протестанти (кальвіністи, адвентисти, бадачі), євреї, представники інших етнографічних груп (цотаки, гутораки) та національностей (поляки, німці). Крім того, жорсткої критики у цьому релігійному періодичному виданні зазнає українська ідентичність та ідея самостійності України.

In the 20–30’s of the twentieth century on the territory of the historical Transcarpathia a real struggle broke out between the representatives of the Greek Catholic and Orthodox clergy which also affected the language of the press organs of the Greek Catholic Eparchy of Mukachevo, “Blahovistnyk” (1924–1934), “Dushpastyr’” (1924–1939), and press organ of Subcarpathian Rus’ and Eastern Slovakia “Pravoslavnaia Karpatskaia Rus’”(1928–1935). Those very religious periodicals that reflect the development of the conflict between the local Greek Catholic and the Orthodox clergy. However, at their pages we find not only signs of discrimination in religion, but also nationality, professional activity, age, etc. We have to note that “Pravoslavnaia Karpatskaia Rus’” (1928–1935) was not only religious, but also political by its nature. Despite the fact that the newspaper opposed the activities of the Communist Party of the Soviet Union, they still glorified the united and large Orthodox Russia, from Poprad to Kamchatka. In addition, at the pages of this newspaper, the clergy recognizes the fact that Orthodoxy in Transcarpathia came from Russia. Here, first of all, we face intolerance to other denominations and their clergy. The article had reviewed against which social groups the hate speech was directed at the pages of Orthodox movement press organ of Subcarpathian Rus’ and Eastern Slovakia “Pravoslavnaia Karpatskaia Rus’” (1928–1935). The author singles out those social groups that suffer oppression: the Ukrainians and local Greek Catholic clergy, Roman Catholic clergy and personally the Pope, Protestants (Calvinists, Adventists, Bible students), the Jews and representatives of other ethnic groups (the Tsotaks, the Hutoraks) and nationalities (the Poles, the Germans).In addition, the Ukrainian identity and the idea of Ukraine’s independence are subject to severe criticism in this religious periodical.