Вивчення іменникових термінологічних сполук

Abstract

Статтю присвячено з’ясуванню можливості використання методів когнітивної лінгвістики для пояснення конструкції іменник + іменник україномовним студентам-геологам у рамках курсу «Англійська мова професійного спрямування». Наведено огляд проблем дослідження іменникових сполук (ІС), схарактеризовано специфіку імпліцитного та експліцитного навчання, окреслено принципи когнітивної лінгвістики, важливі з огляду на вивчення іноземної мови для спеціальних цілей. Акцент зроблено на енциклопедичному значенні слова (тобто опора на профільні знання для розуміння змісту англомовних термінологічних іменникових сполук, вживаних у сфері геології), наявності зв’язку між граматикою і лексичним фондом (вивчення ІС як термінів, а не як граматичного правила) та знаково-символічній природі мови (пояснення ІС шляхом графічної репрезентації). Описано хід та аналіз практичного дослідження використання іменникових сполук студентами-геологами у двох групах. Першій (експериментальній) групі правила утворення й семантика ІС пояснювали через призму когнітивної семантики, другій (контрольній) – на базі класичної методики, спираючись на морфологічні та синтаксичні моделі. Дані для аналізу включають ІС, наведені студентами в конспектах, написаних після прочитання профільних текстів або перегляду тематичних відеороликів, а також використаних у самостійно підготованих презентаціях. Отримані результати підтверджують доцільність комбінованого підходу із застосуванням як дидактичної складової частини, так і опори на семантичні аспекти геологічної термінологічної лексики. Спроба розмежувати експліцитне та імпліцитне навчання сприяє розумінню того, що набуті профільні знання допомагають адекватно формулювати термінологічні іменникові сполуки, не вивчаючи в їх прицільно в рамках нормативного курсу «Англійська мова професійного спрямування». Аналіз отриманих результатів дає змогу стверджувати про ефективність імпліцитного способу вивчення термінологічних іменникових сполук та підвищення рівня стилістичної адекватності їхнього використання з огляду на вимоги до способу викладу матеріалу в науково-технічній літературі.

The article explores the possibility of using cognitive linguistics to explain noun + noun compounds to Ukrainian-speaking geology students within the course “English for Specific Purposes”. It presents a brief overview of problems of learning substantive compounds (SCs). Next, several specificities of implicit and explicit learning are discussed. The article outlines underlying concepts of cognitive linguistics important in terms of teaching ESP. Encyclopaedic meaning of a word (i.e., the scope of domain knowledge necessary for students to understand the content of terminological substantive compounds used in geology), the connection between grammar and vocabulary (memorising SCs as terms, not as a grammar rule) as well as symbolic nature of language (explanation of SC through graphic representations) are focused on. The course and analysis of empirical research regarding using of SCs by students of the geological faculty in two groups is described. Rules of formation and semantics of SCs for the first (experimental) group were explained through the perspective of cognitive semantics while for the second (control) group they were taught based on classical morphological and syntactic models. Data include SCs provided by students in notes written upon reading domain texts and viewing theme-based videos as well as those used in individually prepared presentations. Obtained results confirm the rationale of an integrated teaching and learning approach employing both the didactic component and semantic aspects of geological vocabulary. An attempt to separate explicit and implicit learning contributes to the understanding that domain knowledge acquired during the study of geological subjects helps students to adequately formulate SСs without studying them within the framework of their course “English for Specific Purposes”. Findings allow asserting the effectiveness of implicit approach for teaching terminological SCs and increasing the level of stylistic adequacy of their use given the requirements for the presentation of information in scientific and technical literature.