Zoonyms: contextual meaning in literary context (based on the novel ''Bless me, Ultima!'' by Rudolfo Anaya)

Abstract

The present research deals with defining contextual meaning of zoonyms and is based on the novel “Bless me, Ultima” (1972) by Rudolfo Anaya, a famous representative of Chicano literature. It also presents a survey of studies done by Ukrainian and foreign scholars related to animal names, which have been analyzed from different perspectives. Literary context is a fertile ground for animal names, which contribute a lot to its ethnical, philosophic and symbolic peculiarities. It provides clear evidence that animals serve as the source domain for talking about human beings by ascribing to them positive and negative qualities. Zoonyms are a rich source of metaphors, phraseological units, which represent model national cultural views. They reflect man’s lasting observation of animals’ appearance and behavior, render people’s attitude to them, emphasize some of their qualities, turn into symbols, become the cultural and informational fund of every language and create the mindset of every nation. Animal names are an attractive field of study in many regards as they perform various functions, among which rendering human traits of character is the most outstanding. All the zoonyms in the novel compris domestic and wild animals and birds, insects and reptiles, which are typical of the Mexican habitat described in the novel. They possess both positive and negative contextual meanings and are used to express various feelings (disapproval and despair, contempt and empathy, etc.). The zoonym animal, a general concept embracing all the representatives of fauna, holds a special place in the novel. On the one hand, it has a pejorative meaning signifying negative traits of character, on the other hand, it supports the juxtaposition man – animal. It is an open secret that the issue of the contextual meaning of zoonyms is of considerable linguistic interest.

Запропонована стаття присвячена визначенню контекстуального значення зоонімів у художньому тексті. Матеріалом дослідження слугує роман «Благослови мене, Ультіма» Рудольфо Анайї, відомого представника літератури чикано. У статті узагальнено результати досліджень представників сучасної науки, які у своїх наукових доробках розглядали різні аспекти анімалізмів. Літературний контекст є родючим ґрунтом для використання зоонімів, які характеризують його етнічні, філософські та символічні особливості. Зооніми є багатим джерелом метафор, порівнянь та фразеологізмів, які віддзеркалюють національно-образну картину світу, особливості культури народу. Назви тварин є цікавою галуззю дослідження, оскільки вони виконують різноманітні функції у контексті, одна із найбільш значущих серед них – зображення рис характеру людини. Усі зооніми в романі поділяються на назви свійських та диких тварин і птахів, комах та рептилій, які є характерними для мексиканського природного середовища, зображеного у літературному творі. Вони набувають позитивного та негативного контекстуального значення, передають цілий спектр почуттів (несхвалення і розпач, презирство та емпатія тощо). Зоонім animal, який є загальним поняттям для позначення всіх представників фауни, посідає особливе місце у романі. З одного боку, він має пейоративний відтінок і використовується для позначення негативних характеристик, з іншого – вживається для протиставлення «людина» – «тварина». Вивчення зоонімів має велике значення для збагачення лексичного запасу, кращого розуміння культури країни, сприяє міжкультурній комунікації та відтворенню культурної, національної та мовної картин світу.