Теорія пізнання як основа когнітивної науки: філософський та лінгвістичний аспекти

Abstract

Стаття присвячена розгляду теорії пізнання як інтегральної дисципліни, що, з одного боку, об’єднує когнітивні науки, а з іншого – є підґрунтям формування проблем когнітивної лінгвістики. Філософські аспекти пов’язані з особливостями вивчення пізнавальної діяльності людини у площині гносеології, психології, теорії штучного інтелекту. Лінгвістичні аспекти розкривають глибинні зв’язки мови і мислення, роль мови та ментальних утворень у пізнанні світу. У статті обґрунтовано, що, з одного боку, мова виступає як провідник між онтологією і гносеологією, а з іншого – як семіозис, тобто можлива смислова перспектива, яка отримує своє втілення в контексті індивідуального світосприйняття. Мова як семіозис забезпечує спадковість сенсу і тільки потім реалізує себе в мовних практиках, що оживляють мовні семантичні коди. Ключовою ланкою між функціональним аспектом мови і традицією є творче людське начало, творець різних інтерпретацій, які мають і символічний, і мовний характер, що одночасно пояснює смисли буття та суб-буття. У разі наближення аналізу мови до філософії суттєвою характеристикою в аналізі мови стає характеристика зв’язку мови і позамовної реальності, мови і діяльності людини (також соціальної діяльності). Мову розуміємо у ширшому, ніж у логічному позитивізмі та лінгвістичному аналізі, сенсі: і як спосіб вираження і кодифікації об’єкта, і як природну мову, і як мову логіки, і як теоретичну мову науки. Важливими є ментальні репрезентації, зокрема у статті розглянуто репрезентаційну теорію розуму, яка є твердженням про метафізику когнітивних психічних станів і процесів: ознаками когнітивних психічних станів є ознаки відносин між істотами та їх ментальними уявленнями. У статті з’ясовано, що когнітивна лінгвістика виходить за межі видимих структур мови і досліджує складну основу операцій пізнання, що створюють граматику, беруть участь у концептуалізації, виявляються у дискурсі і безпосередньо у думках. Теоретичні погляди когнітивної лінгвістики засновані на емпіричному спостереженні у множині контекстів і експериментальній роботі у галузі психології.

The article is devoted to the consideration of the theory of cognition as an integral discipline, which, on the one hand, combines cognitive science, and on the other, is the basis for the formation of problems of cognitive linguistics. Philosophical aspects are connected with the peculiarities of studying of cognitive activity of a person in epistemology, psychology, the theory of artificial intelligence. Linguistic aspects reveal the deep connections of language and thinking, the role of language and mental entities in the knowledge of the world. The article substantiates that, on the one hand, language acts as a guide between ontology and epistemology, and on the other hand it is as a semioisis, that is a possible semantic perspective, which receives its embodiment in the context of individual world perception. Language as a semiosis ensures the heredity of meaning and only then implements itself in language practices that enliven the language semantic codes. The key link between the functional aspect of language and tradition is the creative human origin, the creator of various interpretations that have both symbolic and linguistic character, which at the same time explains the meaning of being and sub-life. When approaching the analysis of language to philosophy, an essential characteristic in the analysis of language is the characteristic of the connection between language and extra-language reality, language and human activity (also social activity). We understand the language in a broader sense than logical positivism and linguistic analysis do: both as a way of expression and codification of an object, both as a natural language, language of logic, and as a theoretical language of science. Mental representations are important, in particular, the representation theory of reason is considered, which is the statement about the metaphysics of cognitive psychic states and processes: the signs of cognitive mental states are signs of relations between beings and their mental representations. It was revealed that cognitive linguistics goes beyond the visible structure of language and investigates the complex background operations of cognition that create grammar, conceptualization, discourse, and thought itself. The theoretical insights of cognitive linguistics are based on extensive empirical observation in multiple contexts, and on experimental work in psychology and neuroscience.