Переклад з аркуша: до питання про основні труднощі для усних та письмових перекладачів

Abstract

У статті представлений аналіз основних видів перекладацької діяльності. Дано визначення класичного перекладу з аркуша. Актуальність роботи зумовлена тим, що переклад з аркуша потрапляє у фокус лінгвістичних досліджень вкрай рідко порівняно з іншими видами перекладацької діяльності (усним і письмовим модусами перекладу). Встановлено, що такі види діяльності потребують спеціальних компетенцій, які включають гарну пам’ять, аналітичне мислення і знання термінології. Однак переклад з аркуша, послідовний переклад і синхронний переклад виконуються в різних умовах. Ретельне вивчення літератури дає змогу зробити висновок, що переклад з аркуша ближчий до усного перекладу, ніж до письмового, внаслідок обмеження часу для перекладача і вербального спілкування. Беручи до уваги тиск, який перекладач має подолати, переклад з аркуша можна порівняти із синхронним перекладом. Той факт, що переклад з аркуша потрапляє у фокус лінгвістичних досліджень вкрай рідко порівняно з іншими видами перекладацької діяльності (усний і письмовий переклад), забезпечив актуальність роботи. Метою цієї статті є виявлення основних труднощів, що виникають у письмових та усних перекладачів під час перекладу з аркуша, і визначення набору спеціальних компетенцій, необхідних для підвищення якості перекладу. Представлені критерії, які дають змогу оцінити якість перекладу з аркуша. Автор звертає увагу на те, що швидкість читання є одним з основних складників перекладу з аркуша. Це необхідно для того, щоб перекладач мав певну свободу маневру для вирішення будь-якої проблеми, що виникає під час процесу перекладу. Проведено аналіз факторів, що сприяють діяльності перекладача, а також помилок, що найбільш частіше зустрічаються у процесі перекладу. Проаналізовано труднощі, з якими стикаються перекладачі, які не готові до перекладу з аркуша. Автор доходить висновку, що переклад з аркуша вимагає формування спеціальних компетенцій. Наявність таких компетенцій дасть змогу перекладачам долати труднощі, що виникають у процесі перекладу з аркуша.

The analysis of the main types of interpretation activities is presented in the article. A definition of classical sight interpretation is given. The fact that sight interpretation falls into the focus of linguistic researches extremely rarely in comparison with other types of translation activity (oral and written translation) had ensured the relevance of the work. It is established that these types of activities require similar knowledge and skills, including good memory, analytical thinking, and knowledge of terminology. However, sight interpretation, consecutive interpreting and simultaneous interpreting are performed under different conditions. Careful study of the literature allows us to conclude that sight interpretation is closer to the oral translation than to the written one, due to the time limit for the interpreter and the verbal communication. Having regard to the pressure, the interpreter has to overcome, sight interpretation can be compared with a simultaneous interpreting. The purpose of this article is to identify the main difficulties encountered by translators and interpreters at sight interpretation and to determine the set of special competencies necessary to improve the quality of translation. The criteria for assessment the quality of sight interpretation are presented. This paper aims at identifying the main difficulties encountered by translators and interpreters at sight interpretation and determining the set of special competencies necessary to improve the quality of translation. The author draws attention to the fact that fast read speed is one of the basic components of sight interpretation. This is necessary for the interpreter to have a certain freedom of maneuver to solve any problem arising during the translation process. The analysis of factors facilitating the interpreter’s activity, as well as the most frequently encountered mistakes in the translation process, was carried out. The criteria for assessment the quality of sight interpretation are presented. The difficulties faced by translators and interpreters who are not prepared for sight interpretation are analyzed. The study of sight interpretation characteristic features confirms the thesis that this kind of interlingual mediation requires the formation of special competencies. The availability of such competencies will allow translators to overcome the main difficulties that can be encountered in the process of sight interpretation.