Питання жіночої освіти в романістиці Фатьми Аліє Ханим

Abstract

Дослідження присвячено висвітленню питання жіночої освіти в Османській імперії періоду Танзимату. Питання надання права жінкам на здобуття середньої і вищої освіти набуває актуальності в ІІ пол. ХІХ ст., під час активних реформаторських рухів на території Османської Імперії, отже, знаходить резонансну реакцію у суспільстві, як наслідок − у літературі. У статті право на освіту для жінок розглядається в контексті вивчення «жіночого питання» в турецькій літературі ІІ пол. ХІХ ст. на матеріалах романів «Мухадарат», «Уді» та «Рефет» першої письменниці та жінки-публіциста Османської імперії Фатьми Аліє Ханим. Базуючись на досвіді західноєвропейських країн, не виходячи за рамки релігійних догм ісламу, автор вибудовує власне бачення реформ, постійно наголошуючи на необхідності надання низки прав жінкам, включаючи право на освіту. У статті проаналізовано ідеї та плани розв’язання питання жіночої освіти, що містяться на сторінках романів, такі як вимога введення обов’язкової початкової базової освіти для дівчат, змога навчатися дистанційно чи індивідуально, зменшення рівня неписемності серед жіночого населення. У статті зібрано погляди щодо оволодіння жінками ремеслом чи професією, яка б, на думку письменниці, могла послабити економічну залежність жінки від чоловіка, також запропоновано низку професій, які автор вважає актуальними для жінок. Аналізуючи романи Фатьми Аліє Ханим, автор висвітлює питання, що пов’язані з недоліками перших спроб реформування системи освіти, та окреслює такі проблеми: кадрове питання викладацького складу як початкових, так і середніх навчальних закладів для дівчат та якість програм підготовки нових кадрів вчителів та викладачів. У статті здійснено спробу окреслити новий художній образ жінки нової епохи, незалежної та освіченої, що вперше постає на сторінках романів «Мухадарат», «Уді» та «Рефет» та активно функціонує в турецькій літературі надалі.

The study focuses on the issue of women’s education in the Ottoman Empire during the period of Tanzimat. The issue of granting women the right to receive primary and secondary education became topical in second half of the XIXth century. Active reform movements in the Ottoman Empire had found resonant reaction in society, and, as a result, in literature. In the article, the right to education for women is considered in the context of studying the “women’s issue” in Turkish literature of XIXth century and bases on the novels of the Fatma Aliye Hanim, such as “Muhadarat”, “Udi” and “Refet”. Fatma Aliye Hanim is considered to be the first writer and woman journalist of the Ottoman Empire. Implementing the experience of Western European countries without going beyond the religious dogmas of Islam, the author builds her vision of political reofrmation, constantly emphasizing the need to grant a number of rights to women, including the right to education. The article analyzes the ideas and plans of the author related to the issue of women’s education, such as the requirement to introduce compulsory primary education for girls, the opportunity to study remotely or individually, the need to reduce illiteracy rate among the female population. The article collected views on the right of women to to learn a craft or obtain a profession, which, in the opinion of the writer, could weaken the economic dependence of a woman from a man. Article refers to the number of professions that the author considers relevant for women. Analyzing the novels of Fatma Aliye Hanim, the author covers issues related to the shortcomings of the first attempts at the reformation of education system and identifies the following problems: the question of qualification of teaching staff at primary and secondary schools for girls, the quality of training and assistance programs for teachers and instructors. The article attempts to outline the new character of a woman of new era, independent and educated, that newly appears on the pages of the novels Mukhadarat, Udi and Refet and is actively functioning in Turkish literature later.