Мистико-мифическая суть романа " Долина кудесников" Кямала Абдуллы и особенности ее художественного проявления

Abstract

Академик Кямал Абдулла, заслуженный деятель науки, писатель-новатор, объединил в своем творчестве прогрессивные идеи западной эстетической мысли и национальные художественные традиции. Эти новаторские особенности достигают своей наивысшей точки в романах писателя. Плоды прозаического творчества Кямала Абдуллы «Неоконченная рукопись», «Долина кудесников» и «И некого забывать…» являются ценными образцами художественного искусства, которые входят в круг интересов не только азербайджанского читателя, но и мировой читательской аудитории. На первоначальном этапе культуры миф был основным средством раскрытия тайн реальности. В культуре общества с увеличением научных открытий модель мифологического мира уходила в историю. На последующих этапах развития рациональных наук одно время идея невидимости, сформированная в мифологии, в структуре первобытной культуры стала восприниматься как архаичная фантазия. Несмотря на то, что в романе «Долина кудесников» нет всех черт, характерных для шаманизма, здесь привлекают внимание интересные элементы, связанные с шаманской моделью мира, шаманскими обрядами. Связанные с шаманством указанные моменты в романе реализуются через образ волшебника Сяйаха, ученого-психолога. Представитель суфийско-дервишского мировоззрения, этот персонаж, как религиозно-мифологический образ, не остается верным своим первоначальным функциям, отдаляется от сути мифического мировоззрения. Его способность входить в связь с духами во время экстаза, знания, связанные с духами, придают этому архетипичному образу новые элементы и тем самым усиливают положение шаманской модели мира в художественном осмыслении. Произведение, полное магических, волшебных и мистических событий, применение здесь принципа имянаречения, вытекающего из основной идеи романа, привлекает внимание мифологическим замыслом и его художественным воплощением.

Академік Кямал Абдулла, заслужений діяч науки, письменник-новатор, об'єднав у своїй творчості прогресивні ідеї західної естетичної думки і національні художні традиції. Ці новаторські особливості сягають своєї найвищої точки в романах письменника. Плоди прозової творчості Кямал Абдулли «Незакінчений рукопис», «Долина чарівників» і «І нікого забувати ...» є цінними зразками художнього мистецтва, які входять у коло інтересів не тільки азербайджанського читача, а й світової читацької аудиторії. На початковому етапі культури міф був основним засобом розкриття таємниць реальності. У культурі суспільства зі збільшенням наукових відкриттів модель міфологічного світу пішла в історію. На наступних етапах розвитку раціональних наук свого часу ідея невидимості, сформована в міфології, в структурі первісної культури стала сприйматися як архаїчна фантазія. Незважаючи на те, що в романі «Долина чарівників» немає всіх рис, характерних для шаманізму, тут привертають увагу цікаві елементи, пов’язані з шаманською моделлю світу, шаманськими обрядами. Пов’язані з шаманством зазначені моменти в романі реалізуються через образ чарівника Сяйаха, вченого-психолога. Представник суфійсько-дервішського світогляду, цей персонаж як релігійно-міфологічний образ не залишається вірним своїм початковим функціям, віддаляється від суті міфічного світогляду. Його здатність входити у зв’язок із духами під час екстазу, знання, пов’язані з духами, надають цьому архетипічному образу нових елементів і тим самим посилюють положення шаманської моделі світу в художньому осмисленні. Твір, сповнений магічних, чарівних і містичних подій, застосування тут принципу ім’янаречення, що випливає з основної ідеї роману, привертає увагу міфологічним задумом і його художнім втіленням.

Academician Kyamal Abdullah, Honored Scientist, an innovative writer, combined in his work the progressive ideas of Western aesthetic thought and national artistic traditions. These innovative features reach their highest point in the novels of the writer. The fruits of the prosaic work of Kamala Abdullah “Unfinished Manuscript”, ”Valley of the Magicians” and “And no one to forget...” are valuable examples of artistic art that are in the interests of not only the Azerbaijani reader, but also the global readership. At the initial stage of culture, myth was the main means of revealing the secrets of reality. In the culture of society with the increase of scientific discoveries, the model of the mythological world went down in history. At the subsequent stages of the development of the rational sciences, at one time the idea of invisibility, formed in mythology, in the structure of primitive culture began to be perceived as an archaic fantasy. Despite the fact that in the novel “The Valley of the Wizards” there are not all the features characteristic of shamanism, interesting elements that are associated with the shamanic model of the world, shamanistic rituals, attract attention. The mentioned moments in the novel connected with shamanism are realized through the image of the wizard Sayah the scientist-psychologist. The representative of the Sufi-dervish worldview, this character, as a religious-mythological image, does not remain true to its original functions, moves away from the essence of the mythical worldview. His ability to communicate with spirits during ecstasy, the knowledge associated with spirits, gives this archetypical image new elements, and thereby strengthens the position of the shamanic model of the world in artistic understanding. The work, full of magical, magical and mystical events, the application here of the principle of naming, arising from the main idea of the novel, attracts attention with its mythological design and its artistic embodiment.