Дополнительные придаточные предложения, создаваемые посредством интонации, в современных турецком и азербайджанском литературных языках

Abstract

Одним из средств соединения дополнительных придаточных предложений с главным предложением в сложноподчинённых предложениях в современном турецком и азербайджанском языках является интонация. Интонация используется как в отдельности, так и с другими соединительными средствами. Этот инструмент более функционален в создании дополнительных подчиненных предложений. По сравнению с азербайджанским языком, в турецком языке интонация более активно участвует в соединении компонентов дополнительных придаточных предложений. Это объясняется социальными условиями развития местной языковой системы, исторически сформировавшейся языковой средой. Не стоит исключать влияние других языков региона. Каждый язык является открытой языковой системой, которая пополняется за счет словарного состава и грамматических форм других языков. Это можно видеть и на примере группы турецких языков. Являясь агглютинативным языком, турецкий язык легко может трансформироваться при изменении условий применения. Создание сложноподчиненных предложений говорит о зрелости языка, богатстве словаря и грамматических форм. Интонация, являясь выражением эмоционально-волевых навыков и потребностей говорящего, помогает выделить в завершенном речевом отрывке ведущие стороны, воздействовать на слушателя. Свободное владение языком позволяет говорящему одинаково успешно применять как интонацию, так и грамматические средства связи при создании больших отрывков речи, в том числе сложноподчиненных предложений. Влияние персидского и французского языков проявилось не только в большом количестве заимствованных слов и выражений, но и в использовании отдельных грамматических форм в речи. Это относится и к применению интонации в создании сложноподчиненных предложений.

Одним із засобів з’єднання додаткових підрядних речень із головним реченням у складнопідрядних реченнях у сучасних турецькій і азербайджанській мовах є інтонація. Інтонація використовується як окремо, так і з іншими сполучними засобами. Цей інструмент більш функціональний у створенні додаткових підрядних речень. У порівнянні з азербайджанською мовою, в арабській мові інтонація активніше бере участь у з’єднанні компонентів додаткових підрядних речень. Це пояснюється соціальними умовами розвитку місцевої мовної системи, мовним середовищем, що історично сформувалося. Не варто виключати вплив інших мов регіону. Кожна мова є відкритою мовною системою, яка поповнюється шляхом словникового складу і граматичних форм інших мов. Це можна бачити і на прикладі групи турецьких мов. Будучи агглютінатівною мовою, турецьку мову легко можна трансформувати при зміні умов застосування. Створення складнопідрядних речень говорить про зрілість мови, багатство словника і граматичних форм. Інтонація, будучи вираженням емоційно-вольових навичок і потреб мовця, допомагає виділити в завершеному мовному уривку провідні сторони, впливати на слухача. Вільне володіння мовою дозволяє однаково успішно застосовувати як інтонацію, так і граматичні засоби зв’язку при створенні великих уривків промови, в тому числі складнопідрядних речень. Вплив перської та французької мов проявився не тільки у великій кількості запозичених слів і виразів, а й у використанні окремих граматичних форм у мові. Це стосується і застосування інтонації в створенні складнопідрядних речень.

One of the means of connecting additional subordinate clauses with the main clause in complex sentences in modern Turkish and Azerbaijani languages is intonation. Intonation is used both individually and with other connecting means. This tool is more functional in creating additional subordinate clauses. Compared with the Azerbaijani language, in Turkish, intonation is more actively involved in connecting the components of additional subordinate clauses. This is explained by the social conditions for the development of the local language system, the historically formed language environment. Do not exclude the influence of other languages of the region. Each language is an open language system, which is supplemented by vocabulary and grammatical forms of other languages. This can be seen in the example of the Turkish language group. Being an agglutinative language, Turkish can easily transform when conditions of use change. Creating complex sentences speaks of the maturity of a language, the richness of a dictionary and grammatical forms. Intonation, being an expression of emotional and volitional skills and needs of the speaker, helps to highlight the leading parties in the completed speech excerpt, to influence the listener. Fluency in the language allows the speaker to use equally well both intonation and grammatical means of communication when creating large passages of speech, including complex sentences. The influence of Persian and French was evident not only in a large number of borrowed words and expressions, but also in the use of separate grammatical forms in speech. This also applies to the use of intonation in the creation of complex sentences.