Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/33672
Title: Методологія міфокритичного дослідження художнього твору (на прикладі епопеї Марселя Пруста "У пошуках утраченого часу")
Other Titles: Methodology of the myth critical study of artistic work (on the example of Marcel Proust’s epic “In search of lost time”)
Authors: Бондарук, Л. В.
Keywords: міфологія, мономіф, патентний міф, латентний міф, методологія, авторський задум, mythology, monomyth, patent myth, latent myth, methodology, author's idea
Issue Date: 2019
Publisher: Видавничий дім "Гельветика"
Citation: Бондарук, Л. В. Методологія міфокритичного дослідження художнього твору (на прикладі епопеї Марселя Пруста "У пошуках утраченого часу") [Текст] / Л. В. Бондарчук // Закарпатські філологічні студії. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", 2019. – Т. 2. – Вип. 10. – С. 167-171. – Бібліогр.: с. 171 (15 назв)
Series/Report no.: Закарпатські філологічні студії;
Abstract: У статті пропонуються градаційні способи ідентифікації основного міфу, мономіфу, патентного та латентного міфів на прикладі епопеї Марселя Пруста «У пошуках втраченого часу». Вказується на те, що міфокритичне прочитання художнього твору дасть змогу доповнити цілісну картину авторського світогляду певної епохи. Виділення міфу і аналіз його ролі сприятиме укомплектуванню загальної методології аналізу художнього твору. Міфокритична інтерпретація сприяє аналізу авторського задуму на ідейному рівні, його кореляції з сюжетом, фабулою, жанровою особливістю, персонажністю. Акцентовано на тому, що «В пошуках втраченого часу» Марселя Пруста − це суперлативний роман, який може служити прикладом моделювання міфокритичного аналізу. Керуючись концепцією Н. Фрая, у статті автор аналізує манеру трансляції авторської картини світу за допомогою поступового використання основного (центрального) міфу, одного конкретного міфу (мономіфу), патентного (відкритого) та латентного (прихованого) міфів, які в кожній із частин представлені різними способами і прийомами, але одночасно кожна частина епопеї доповнює авторський світогляд, особливо з новим смисловим значенням. Структура романів Пруста не піддається універсалізації, але автор розгортає інформацію навколо міфологічної парадигми, підпорядковує її основній ідеї, основному мотиву, які читач розшифровує, заглиблюючись у текст. Час, простір, персонажі, монотонні роздуми використовуються автором навмисно, вони поступово роз’яснюють основний міф, мономіф, патентний (відкритий) і латентний (прихований) міфи, які функціонують в епопеї в повній залежності один від одного, але, пролонгуючись в епопеї, деталізують призначення всіх літературно-поетичних маркерів, якими б випадковими або другорядними вони не здавалися на перший погляд. Міфокритична методологія − це поступова послідовність розгортання наративу, яка вказує на функціональні ролі як вербальних, так і невербальних маркерів художнього твору.
The article proposes gradation methods for identifying the main myth, monomyths, patent and latent myths based on Marcel Proust’s epic “In Search of Lost Time”. It is indicated that the mythocritical reading of a work will give an opportunity to add a coherent picture of the author's world view of a particular era. Isolating the myth and analyzing its role will help to complete the general methodology of analyzing the work. The mythocritical interpretation makes it possible to analyze an author’s idea at the ideological level, to correlate it with the plot, storyline, genre singularity, and character choices. It is noted that Marseilles Proust’s “In Search of Lost Time” is a supernatural novel, which can serve as a model for mythocritical analysis. Guided by the concept of N. Fry, the article analyzes the manner of translating the author’s perception of the world by gradation using the main (central) myth, a particular myth (themonomyth), patent (open) and latent (hidden) myths, which are represented by various means and techniques, but at the same time each part of the epic complements the author’s worldview in a special way, adding a new semantic meaning. The structure of the novels of Proust is not subject to universalization, but the author deploys information around the mythological paradigm, subordinates it to the basic idea, under the main motive, under the main idea, which the reader must guess by digging into the text. Time, space, characters, and monotone reflections are used purposefully by the author, they gradually explain the monomyth, the patent (open), and the latent (hidden) myths, which function in the epic in full dependence on each other, but extending in the epic, they manage to detail the purpose of all literary-poetic markers, no matter how casual or secondary they appear at first glance. The mythocritical methodology is a gradual sequence of the implementation of a narrative, which specifies the functional roles of both verbal and non-verbal markers in a novel.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/33672
ISSN: 2663-4899
Appears in Collections:Закарпатські філологічні студії Випуск 10 (Том 2) 2019



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.