Метод адміністративного права: деякі аспекти наукової дискусії про сутність перманентної ознаки галузі

Abstract

У статті автором висловлюється власна думка з приводу деяких дискусійних аспектів наукової проблематики методу адміністративного права. Зроблено припущення, що далеко не всі сучасні галузі права, які окреслені вченими-правознавцями, є, власне, правовими галузями, що розуміються як сукупність інститутів права, об’єднаних спільністю предмета правового регулювання, які (галузі) за своїм рівнем можуть виступати як елементи системи вітчизняного права. Зауважено, що, на переконання автора, немає жодних сумнівів у тому, що адміністративне право є саме такою сукупністю однорідних суспільних відносин, для якої характерним є не тільки предмет правового регулювання, а й власний метод правового регулювання, а точніше, їх збалансована єдність. Убачається, що специфіка методу адміністративного права полягає в неповторності поєднання імперативних і диспозитивних начал правового регулювання, балансі використання дозволів, приписів і заборон.

В статье автором высказывается собственное мнение по поводу некоторых дискуссионных аспектов научной проблематики метода административного права. Сделано предположение, что далеко не все современные отрасли права, указанные учеными-правоведами, являются, по сути, правовыми отраслями, под которыми понимается совокупность институтов права, объединенных общностью предмета правового регулирования, которые (отрасли) по своему уровню могут выступать как элементы системы отечественного права. Подчёркнуто, что, по убеждению автора, нет никаких сомнений в том, что административное право является именно такой совокупностью однородных общественных отношений, для которой характерным является не только предмет правового регулирования, но и собственный метод правового регулирования, а точнее, их сбалансированное единство. Представляется, что специфика метода административного права состоит в неповторимости сочетания императивных и диспозитивных начал правового регулирования, в балансе использования разрешений, предписаний и запретов.

In the article the author expresses his own opinion on some debatable aspects of the scientific problems of the method of administrative law. The author makes the assumption that not all modern branches of law indicated by legal scholars are, in fact, legal branches, which are understood as a set of legal institutions that are united by the commonality of the subject of legal regulation, which (branches) in their level can act as elements of the system domestic law. It is emphasized that according to the author’s conviction there is no doubt that administrative law is just such a set of homogeneous social relations for which not only the subject of legal regulation is characteristic, but also its own method of legal regulation, or rather their balanced unity. It seems that the specificity of the method of administrative law is the uniqueness of the combination of imperative and dispositive principles of legal regulation, in the balance of the use of permits, regulations and prohibitions.