Методи формування професійної мобільності майбутнього педагога у вищій школі

Abstract

Для успішної реалізації професійних функцій в умовах динамічного фахового середовища сучасний педагог повинен володіти професійною мобільністю, яка зумовлює здатність швидко змінювати свій статус чи становище в соціальному, культурному, професійному просторі, гнучко адаптуватися до нових обставин. Означене вимагає перегляду шляхів підготовки майбутніх педагогів з урахуванням потреб сучасного ринку праці у професійно мобільних фахівцях. Метою статті є конкретизація методів формування професійної мобільності майбутнього педагога у вищій школі. Методи дослідження: аналіз і синтез наукової літератури (для з’ясування ключових понять дослідження), систематизація (з метою виявлення наявних наукових підходів до вирішення означеної проблеми), бесіда, вивчення досвіду діяльності (для виявлення особливостей формування професійної мобільності майбутніх учителів), теоретичне узагальнення (для формулювання підсумкових положень та висновків). Встановлено, що професійна мобільність учителя – це інтегрована якість педагога, яка передбачає розвинуті фахові здібності і особистісні риси, здатність ефективно використовувати систему узагальнених професійних прийомів для виконання педагогічних завдань, а також готовність переходити від одного виду діяльності до іншого в сфері «людина-людина». Формування професійної мобільності педагога передбачає застосування певних методів навчання – тренінгу, мозкового штурму, аналізу конкретної ситуації, ділової гри, дискусії. Зазначені методи спрямовані на розвиток інтересів і здатностей до педагогічної діяльності і професійної мобільності (мотиваційно-ціннісний компонент), оволодіння знаннями, вміннями і навичками проектування своєї педагогічної діяльності та прогнозування її наслідків (когнітивно-діяльнісний компонент), формування здатності оцінювати результати власної практики (рефлексивний компонент професійної мобільності).

The modern educational paradigm is based on such priorities as self-development, self-organization, self-education – the subjective components of the pedagogical space. Nowadays the responsibility of the teacher for the results of their activities is increasing. The teacher must be profi cient in the methods of managing educational processes, be able to develop and implement innovative technologies, focusing primarily on the development of students' abilities, and not only on the transfer of knowledge and skills. For the successful performance of professional functions in a dynamic professional environment, a teacher must have professional mobility, which determines the ability to quickly change their status or position in the social, cultural or professional space, fl exibly adapt to new conditions. For this, it is necessary to reconsider the methods of training future teachers, taking into account the needs of the modern labour market for professionally mobile specialists. The purpose of the article is concretization of methods of the formation of professional mobility of a future teacher in higher education. Research methods: analysis and synthesis of scientifi c literature (to clarify the key concepts of the study), systematization (to identify existing scientifi c approaches to solve this problem), conversation, study of experience (to identify features of professional mobility of future teachers), theoretical generalization (to formulate fi nal provisions and conclusions). It is established that professional mobility of a teacher is an integrated quality of a teacher, which provides developed professional abilities and personal traits, the ability to effectively use a system of generalized professional techniques to perform pedagogical tasks, as well as willingness to move from one type of activity to another in the fi eld of "human-human". The formation of professional mobility of the teacher involves the use of certain teaching methods – training, brainstorming, analysis of a specifi c situation, business game, discussion. These methods are aimed at developing interests and abilities to pedagogical activity and professional mobility (motivational-value component), mastering knowledge, skills and abilities to design their pedagogical activity and predict its consequences (cognitive-activity component), formation of ability to evaluate results of own practice (refl exive component of professional mobility).