Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/34214
Название: Передумови та наслідки "буштинського собору" 1 березня 1922 р.
Другие названия: Preconditions and consequences of the «Bushtyno's Church Council» on march 1, 1922
Авторы: Данилець, Юрій Васильович
Ключевые слова: духовенство, збори, православна церква, єпископ, юрисдикція, clergy, assembly, Orthodox Church, bishop, jurisdiction
Дата публикации: 2020
Издательство: Видавництво УжНУ "Говерла"
Библиографическое описание: Данилець, Ю. В. Передумови та наслідки "буштинського собору" 1 березня 1922 р. [Текст] / Ю. В. Данилець // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія / редкол.: Ю. В. Данилець (головний редактор) та ін. – Ужгород : Говерла, 2020. – Вип. 2 (43). – С. 41-50. – Бібліогр.: с. 48-50 (45 назв)
Серия/номер: Історія;
Краткий осмотр (реферат): У статті узагальнено новий матеріал з досліджуваної теми, проаналізовано документи цілого ряду архівних установ різних країн. Подається характеристика розвитку православної церкви на початку 1922 р. Акцентується увага на невдачах у діяльності єпископа Досифея (Васича), що призвели до створення опозиції. Автор приходить до висновку, що в історіографії раніше подавалися неточні відомості про хід і наслідки «буштинського собору» духовенства та мирян. Спираючись на архівні джерела у статті спростовано твердження про вибори єпископа. У тексті прослідковано хід зборів у с. Буштино 1 березня 1922 р., визначено склад ініціативної групи та ідейного керівництва процесом. Автор доводить, що нараду мирян і частини духовенства потрібно розглядати у контексті юрисдикційного протистояння Сербської та Російської зарубіжної православних церков за вплив на Підкарпатській Русі. В якості ключового доказу використовується протоколи наради та звіти урядовців різного рівня, котрі дають підстави говорити про розгляд цілого ряду питань. Серед яких обговорювалася недостатня кількість священників, необхідність уніфікації обряду, дотримання дисципліни. Спираючись на статті статуту 1921 р. делегати наполягали на висуненні кандидатури на єпископа-вікарія із місцевого духовенства. Учасники наради відстоювали позицію збереження сербської юрисдикції, однак вимагала від керівництва церкви забезпечення постійної присутності архієрея на території єпархії. Автор стверджує, що голосування за окремого кандидата 1 березня 1922 р. не відбувалося. Листи-клопотання містять відомості про нагальність висвячення єпископа та наявність відповідної особи. Особливу увагу у статті приділено позиції єпископа Досифея як делегата СПЦ. Проаналізувавши його звіти та особисте листування, автор стверджує про категоричну незгоду сербського архієрея йти на поступки місцевій опозиції. Спираючись на архівні документи у статті простежується думка, що єдиним кандидатом, якого підтримували учасники зборів, був ігумен Олексій (Кабалюк).
The article summarizes the new material on the research topic, analyzes the documents of many archival institutions of different countries. A generalized representation of the Orthodox Church's development in early 1922 is given. The accent is placed on the failures in Bishop's Dosipheus (Vasych) activities, which led to the opposition's creation. The author concludes that historiography has previously provided inaccurate information about the course and consequences of the «Bushtyno's Council» of the clergy and laity. Based on archival sources article refutes the assertion of a bishop's election. The article investigates the meeting in the village of Bushtyno on March 1, 1922, determining the composition of the initiative group and the process's ideological leadership. The author argues that the meeting of the laity and part of the clergy should be considered in the context of the jurisdictional confrontation between the Serbian and Russian foreign Orthodox Churches for their influence in Subcarpathian Russia. The critical evidence is the minutes of meetings and government officials reports at various levels, which give grounds to talk about the consideration of many issues. Among them were discussed the insufficient number of priests, the need for rite unification, adherence to discipline. Based on the articles of the 1921 statute, the delegates insisted on nominating a vicar bishop from the local clergy. The meeting participants defended the position of maintaining Serbian jurisdiction but demanded that the church leadership ensure the bishop's constant presence in the diocese. The author claims that voting for an individual candidate on March 1, 1922, did not occur. Letters of petition contain information about the urgency of the bishop's ordination and the needed person's presence. The article pays special attention to Bishop Dosipheus's position as a delegate of the Serbian Orthodox Church. After analyzing his reports and personal correspondence, the author claims that, the Serbian bishop strongly disagreed with the local opposition's concessions. Based on the archives, the article investigates the opinion that the only candidate supported by the meeting participants was Abbot Alexei (Kabalyuk).
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/34214
ISSN: 2523-4498
Располагается в коллекциях:Науковий вісник УжНУ Серія Історія Випуск 2 (43) 2020

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
ПЕРЕДУМОВИ ТА НАСЛІДКИ «БУШТИНСЬКОГО СОБОРУ».pdf298.03 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.