Угорський фактор у створенні Словацької Радянської Республіки 1919 року

Abstract

У даній статті прослідковано ситуацію, яка склалась на словацьких землях в 1919 р. Авторка пропонує підхід, що відходить від домінуючих в радянській історіографії оцінок маріонеткового державного утворення у вигляді Словацької Радянської Республіки. Надається спроба розгляду даних політичних процесів через призму намагань Угорщини утримати словацькі землі у сфері свого впливу. Обґрунтовано бажання Угорщини до відновлення історичних кордонів й акцентовано на відсутності об’єктивних можливостей Будапешта до реалізації цього плану. Авторка наголошує на самосвідомості словаків та зближенні їх з чехами, що знайшло своє відображення в Мартинській декларації. Значна увага в роботі приділена питанню створення Угорщиною ідеологічного підґрунтя до втримання словаків в своїй політичній орбіті. На підставі аналізу документів та опрацювань інших авторів доводиться тривале планування Будапештом цієї акції. У статті значну увагу приділено військовому конфлікту Угорщини, Румунії та Чехословаччини, а також впливу на нього країн Антанти. Розглядається процес проголошення Словацької Радянської Республіки 16 червня 1919 р. у Пряшеві. Звертається увага на підготовку цього процесу як частини зовнішньої політики Угорської Радянської Республіки. Аналізується, що угорський націоналістичний чинник переважав класові погляди угорських соціалістів. У статті дається характеристика головним реформам новоствореної держави, передусім значенню мовної політики, експропріації майна та створенню органів правопорядку. Звертається увага на роль періодичних видань та їх мовну політику. На завершення доводиться залежність Словацької Соціалістичної Республіки від УРР, характеризуються останні дні її існування. Підводиться підсумок, що подібний швидкий курс соціалістичного устрою був приречений на провал через відсутність соціальної підтримки з боку словацького населення на несприятливі міжнародні фактори.

This article traced the situation in the Slovak lands in 1919. The author proposes an approach that departs from the dominant assessments in Soviet historiography of a puppet state formation in the Slovak Soviet Republic form. An attempt is made to consider these political processes through the prism of Hungary's efforts to keep the Slovak lands under its influence. Hungary's desire to restore its historical borders is substantiated, and the lack of objective opportunities for Budapest to implement this plan is emphasized. The author emphasizes Slovaks' self-consciousness and their rapprochement with the Czechs, which is reflected in the Martin Declaration. Considerable attention is paid to the issue of Hungary's creation of an ideological basis for keeping Slovaks in its political orbit. Based on other authors' analysis of documents and works, Budapest has to plan this action for a long time. The article pays considerable attention to the military conflict between Hungary, Romania, and Czechoslovakia and the influence of the Entente countries on it. The process of the Slovak Soviet Republic proclamation on June 16, 1919, in Presov is considered. Attention is drawn to the preparation of this process as part of the Hungarian Soviet Republic's foreign policy. It is analyzed that the Hungarian nationalist factor prevailed over the class views of the Hungarian socialists. The article describes the newly created state's main reforms, especially the importance of language policy, expropriation of property, and the creation of law enforcement agencies. Attention is paid to the role of periodicals and their language policy. In conclusion, the Slovak Soviet Republic's dependence on the Hungarian Soviet Republic is proved, the last days of its existence are characterized. It is concluded that such a rapid course of the socialist system was doomed to failure due to the lack of social support from the Slovak population for adverse international factors.