Перша місія Антанти під керівництвом Ж. Бартелемі (25 січня - 11 лютого 1919 р.)

Abstract

У статті розглянуто діяльність першої миротворчої місії Антанти на теренах Східної Галичини під проводом французького генерала Жозефа Бартелемі, аналізуються причини її появи та наслідки дипломатичної роботи для обох сторін польсько-українського військового конфлікту 1918 – 1919 рр. Доведено, що поруч з офіційними завданнями члени місії мали важливі доручення і щодо подальшого проникнення і зміцнення в Галицькому регіоні позицій Антанти. Окрім того, місія мала розробити заходи для боротьби з революційним рухом та соціалістичними ідеями в новостворених державах Східної Європи. Не менш важливим її завданням було вивчення обставин польсько-українського конфлікту, оцінка перспектив використання польських та українських військ у боротьбі проти більшовицької Росії. Попри інформаційний характер місії, її члени ще у січні розпочали переговори з українцями та поляками, однак, до реального припинення боїв навколо Львова вони так і не призвели. Прослідковано, що характерною особливістю місії під головуванням Ж. Бартелемі стала її пропольська орієнтація, сформована під впливом масштабної та професійно організованої польськими дипломатами пропагандистської кампанії. Підтвердженням такої думки є те, що місія жваво цікавилася політичним життям у Польщі, станом матеріально-технічного забезпечення польської армії та її здатністю протистояти наступу численних зовнішніх ворогів, якими вважались і українці. Відзначено, що місія Ж. Бартелемі не тільки не помирила втягнуті у війну сторони, а навпаки, нацьковувала одну на одну. Вона одночасно обіцяла українцям політичну прихильність Антанти, а полякам – Дрогобицько-Бориславський басейн, який був у руках українців. Зрозуміло, що за таких рекомендацій важко було чекати перемир’я. Державний секретаріат ЗОУНР, не бажаючи втрачати багаті нафтові райони, які були значним джерелом прибутків, відмовився від беззастережної згоди на запропоновану Ж. Бартелемі демаркаційну лінію.

In the article, the activity of the first peacemaking mission of the Entente is considered on the walks of life of East Galicia under the direction of the French general Joseph Barthelemy, reasons of her appearance and consequences of diplomatic work are analyzed for both parties of the Polish-Ukraine military conflict 1918-1919 Well-proven that alongside with official tasks the members of the mission had important commissions and concerning further penetration and strengthening in the Galicia region of positions of the Entente. A mission had to work out measures for a fight against the revolutionary motion and socialistic ideas in the accrued states of Eastern Europe. Her no less necessary task was studying the Polish-Ukraine conflict circumstances, estimation of prospects of using Polish and Ukrainian troops in a fight against Bolshevist Russia. Without regard to the mission's informative character, her members as early as January began negotiations with Ukrainians and Poland. However, to the real stopping of fights around Lviv, they so not led. It is traced that a characteristic feature of the mission headed by J. Barthelemy was its pro polish orientation, formed under the influence of a large-scale and professionally organized propaganda campaign by Polish diplomats. Confirmation of this opinion is that the mission was keenly interested in Poland's political life, the state of logistics of the Polish army, and its ability to resist the onslaught of numerous external enemies, which were considered Ukrainians. It is noted that the mission of J. Barthelemy not only did not reconcile the parties involved in the war but, on the contrary, incited each other. At the same time, she promised the Ukrainians the political support of the Entente, and the Poles the Drohobych-Boryslav basin, which was in the hands of the Galicians. Such recommendations made it challenging to wait for a truce. The State Secretariat of the Western Ukrainian People's Republic, not wanting to lose affluent oil areas, which were a significant source of income, refused to agree to the demarcation line proposed by J. Barthelemy unconditionally.