Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/34244
Title: Середньовічна лунниця з Малокопанського городища
Other Titles: The Medieval lunula from the Mala Kopanya hillfort
Authors: Прохненко, Ігор Анатолійович
Калініченко, Віталій Андрійович
Keywords: середньовіччя, Закарпаття, городище, ювелірні вироби, лунниця, типологія, Middle Ages, Transcarpathia, hillfort, jewelry, lunula, typology
Issue Date: 2020
Publisher: Видавництво УжНУ "Говерла"
Citation: Прохненко, І. А. Середньовічна лунниця з Малокопанського городища [Текст] / І. А. Прохненко, В. А. Калініченко // Науковий вісник Ужгородського університету : серія: Історія / редкол.: Ю. В. Данилець (головний редактор) та ін. – Ужгород : Говерла, 2020. – Вип. 2 (43). – С. 214-223 : іл. – Бібліогр.: с. 218-220 (40 назв)
Series/Report no.: Історія;
Abstract: Під час дослідження Малокопанського городища (Закарпатська обл., Україна) була виявлена лунниця, яка надала додаткову інформацію для уточнення хронології середньовічного горизонту пам’ятки. Подібні прикраси з потрійними відрогами від основи характерні для Х – першої половини ХІ ст. За типологією А. Драготи малокопанський екземпляр відноситься до типу 7 і датується 950 – першою половиною ХІ ст. Враховуючи особливості середньовічного горизонту укріпленого поселення і видові характеристики схожих лунниць з Карпато-Балканського ареалу, можна стверджувати, що повторне заселення дакійського городища припало на кінець Х ст. і, можливо, продовжувалось до ХІ ст. Встановлено, що на сьогодні лунниці не часто трапляються на пам’ятках ІХ – ХІ ст., тому кожна знахідка потребує детального ретельного аналізу. Типологічний аналіз та хронологічна атрибуція подібної прикраси, виявленої на Малокопанському городищі, і є головною ціллю пропонованої публікації. Кореляція її часового діапазону використання з іншими знахідками є одним з першочергових завдань для уточнення багатьох суперечливих моментів історії північно-східної окраїни Верхнього Потисся в добу середньовіччя. Реконструкція фортифікацій та знаходження пам’ятки на важкоприступній горі свідчать про те, що захисна функція пункту була основною при його використанні в середньовіччі. Городище виконувало роль сховища, а його жителі поселилися на межі гірської та рівнинної зон, біля головної водної артерії мікрорегіону. Укріплений пункт був організований слов’янським осілим землеробським населенням, яке наприкінці Х ст., після проникнення на їх території печенігів, було змушене відійти в гори. Про захоплення номадами городища через певний проміжок часу свідчать знахідки предметів озброєння. Короткочасність перебування слов’ян на пам’ятці робить більш вагомою інформацію по датуванню всіх без винятку хроноіндикаторів.
The article is devoted to a comprehensive analysis of a significant find, namely lunula, which was discovered during the research of Mala Kopanya hillfort (Zakarpattia oblast, Ukraine). This decoration allows performing a chronological analysis of the studied hillfort. According to A. Dragota's typology, the lunula from the Mala Kopanya is worth classifying as type 7. It is established that lunulas with triple spurs from the base, obviously, are characteristic of the X – first half of the XI century. More precise dating of the lunula from Mala Kopanya according to A. Dragota – 950 – the first half of the XI century. Apparently, according to the specific characteristics of similar lunulas from the Carpathian-Balkan region, the hillfort of Mala Kopanya at this time dates back to the Xth century and continues until the XIth century. It has been established that today lunulas is not often found on the hillforts of the IX-XI centuries, so each find requires a detailed, careful analysis. Typological analysis and chronological attribution of one such ornament found at the Mala Kopanya hillfort is the proposed publication's primary purpose. Correlation of its time range of use with other finds is one of the priority tasks to clarify many contradictory moments in the history of the north-eastern outskirts of the Upper Potyssia in the Middle Ages. Reconstruction of fortifications and the location of a hillfort on a hard-to-reach mountain indicate that the point's protective function was one of the main in its use in the Middle Ages. The hillfort served as a shelter, and its inhabitants settled on the border of mountain and plain zones, near the main microregion's waterway. The fortified point was organized by the Slavic population, which in the late 10th century after the Pechenegs penetrated their territory, they were forced to retreat to the mountains.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/34244
ISSN: 2523-4498
Appears in Collections:Науковий вісник УжНУ Серія Історія Випуск 2 (43) 2020



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.