Про судове застосування у часі норм матеріального права України

Abstract

У статті проведено дослідження конкретного правозастосування національними судами окремих матеріально- правових норм, що регулюють тривалість суб’єктивного права особи у часі. Наголошено на відмінності часових чинників, що стосуються існування та здійснення регулятивних та охоронно-правових правовідносин. Вказано на необхідність усвідомлення цієї різниці національним суддям. Наведені приклади неправильної оцінки правозастосовними органами деяких темпоральних приписів законодавства. Запропоновані кроки для поліпшення ситуації у сфері, що досліджувалася.

В статье проведено исследование конкретного правоприменения национальными судами отдельных материально-правовых норм, регулирующих продолжительность субъективного права лица во времени. Отмечены различия временных факторов, касающихся существования и осуществления регулятивных и охранительных правоотношений. Указано на необходимость осознания этой разницы национальными судьями. Приведены примеры неправильной оценки правоприменительными органами некоторых темпоральных предписаний законодательства. Предложены шаги для улучшения ситуации в области, которая исследовалась.

In the scientific work, a study has been made of the specific enforcement by national courts of certain substantive rules governing the length of the subjective right of a person in time. Differences in time factors concerning the existence and implementation of regulatory legal relations and protective ones are noted. The need to understand this difference by national judges is indicated. Examples of incorrect assessment by law enforcement agencies of certain temporal legislative requirements are given. Steps are proposed to improve the situation in the area that has been investigated.