Оцінка показників гемостазу у пацієнток із флеботромбозом на фоні раку шийки матки

Abstract

Вступ. Онкопатологія – одна з основних причин смертності населення, що спричиняє економічні втрати, пов’язані не тільки з вартістю лікування, але і з втратою здоров’я і інвалідністю населення працездатного віку. Рак шийки матки в даний час – одна з найбільш частих злоякісних пухлин жіночих статевих органів. Наявність флеботромбозів в онкологічних хворих достовірно впливає на тривалість життя, викликає триразове збільшення смертності у порівнянні з пацієнтами з поєднанням тромбозу з доброякісними захворюваннями. Найбільш поширеною причиною смерті госпіталізованих у стаціонар хворих є тромбоз. Дослідження гемостазіологічних показників повинно враховуватися при визначенні тактики лікування онкологічних хворих. Мета дослідження. Визначити закономірності зміни гемостазіологічних показників крові у хворих на рак шийки матки в залежності від гістологічного варіанту пухлини. Матеріали та методи. Обстежено 28 жінок, які були розподілені на контрольну групу: 7 жінок соматично здорових та 12 пацієнток з аденокарциномою шийки матки та 9 пацієнток з плоскоклітинним раком шийки матки для вивчення показників системи гемостазу, що знаходилися на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні Тернопільського обласного клінічного онкологічного диспансеру. У всіх пацієнток діагностовано гострий флебо,тромбоз підколінно-гомілкового сегмента. Результати досліджень та їх обговорення. З представлених даних при порівнянні груп пацієнток з аденокарциномою шийки матки і плоскоклітинним раком шийки матки статистично достовірним виявилося зменшення тромбінового часу (p<0,01), активованого часткового тромбопластинового часу (p<0,005) і протромбінового часу (p<0,005) що свідчить про гіперкоагуляцію. При аналізі фібриногену виявлено статистичне збільшення показників (p<0,01), що свідчить про схильность до тромбоутворення з ризиком тромбоембологенних ускладень. Підвищені значення розчинних фібрин-мономерих комплексів (РФМК) (p<0,01), які є маркерами тромбінемії при внутрішньосудинному згортанні крові, свідчать про активацію згортальної системи крові. Також нами відзначено статистич- ний вплив морфологічної структури пухлини на показники згортальної ситеми. Так, рівень фібриногену (p<0,005), РФМК (p<0,005) більший у пацієнтів з аденокарциномою шийки матки порівняно з пацієнтами з плоскоклітинним раком шийки матки, також відзначено зменшення протромбінового та тромбінового часу, що свідчить про активацію згортальної системи крові. Висновки. Встановлено достовірний вплив раку шийки матки на активацію згортальної системи крові. Виявлено залежність морфологічної структури раку шийки матки на розвиток тромбозу. Так, встановлено статистично більший прояв гіперкоагуляції у пацієнтів з аденокарциномою шийки матки в порівнянні з пацієнтами із плоскоклітинним раком шийки матки. Хворі з раком шийки матки відносяться до групи високого ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень і потребують профілактики тромботичних ускладнень.