Військовий правопорядок як об'єкт кримінально-правової охорони

Abstract

У статті аналізується сутність поняття «військовий правопорядок» як об’єкт кримінально-правової охорони від посягань проти встановленого законодавством порядку несення військової служби. Такі посягання можливі в разі вчинення військових злочинів, передбачених ст. ст. 402–422, 425–435 Кримінального кодексу України. Розглядаються окремі проблеми військового правопорядку. Зазначається, що військове право є основою регламентації суспільних відносин у військовій сфері, поставлених під охорону кримінального закону. Підтримується думка про те, що військовий правопорядок – передбачений законодавством порядок несення військової служби у військових формуваннях України.

В статье анализируется суть понятия «воинский правопорядок» как объекта уголовно-правовой защиты от посягательств против установленного законодательством порядка несения воинской службы. Такие посягательства возможны в случае совершения воинских преступлений, предусмотренных ст. ст. 402–422, 425–435 Уголовного кодекса Украины. Рассматриваются отдельные проблемы воинского правопорядка. Поддерживается мысль о том, что воинский правопорядок – предусмотренный законодательством порядок несения воинской службы в военных формированиях Украины.

The paper seeks to provide insights into the essence of the “military justice” concept as an object of criminal and legal protection from infringements against military service law or active duty performance. Such encroachments are associated with military offences envisaged by articles 402–422, 425–435 of the Criminal Code of Ukraine. Selected issues of military law and order are explored. Military law is recognized a basic framework for regulating social relationships in the military domain subject to the protection by Criminal Law. It is argued that military justice is the established procedure of military service or active duty performance in the Armed Forces of Ukraine.