Організаційно-правові засади функціонування інституту адвокатури за доби української революції (1917-1921 рр.)

Abstract

Стаття присвячена дослідженню організаційно-правових засад діяльності адвокатури за доби Української рево- люції (1917–1921 рр.). Автори звертають увагу на те, що уряди Української Центральної Ради, Української Держави П. Скоропадського та Директорії УНР продовжували тимчасово застосовувати окремі правові положення законо- давства колишньої Російської імперії щодо діяльності адвокатури в межах необхідного регулювання відповідних суспільних відносин, лише інколи вносячи зміни, пристосовуючи їх до викликів часу. Встановлено, що подібну по- зицію відстоювали також у Західноукраїнській Народній Республіці, зберігши чинність австро-угорського законодав- ства щодо адвокатури. Доведено, що більшовицька реформа адвокатури, що передбачала ліквідацію попередніх норм, створила невдалу організацію інституту адвокатури. Ключові слова: адвокатура, Українська революція (1917–1921 рр.), УНР, ЗУНР, Українська Держава, правовий статус.

Статья посвящена исследованию организационно-правовых основ деятельности адвокатуры в эпоху Украин- ской революции (1917–1921 гг.). Авторы обращают внимание на то, что власти Украинской Центральной Рады, Украинской Державы П. Скоропадского и Директории УНР продолжали временно применять отдельные правовые положения законодательства бывшей Российской империи об адвокатуре в пределах необходимого регулирования соответствующих общественных отношений, лишь иногда внося изменения, приспосабливая их к вызовам време- ни. Установлено, что подобную позицию отстаивали также в Западно-Украинской Народной Республике, сохранив силу австро-венгерского законодательства об адвокатуре. Доказано, что большевистская реформа адвокатуры, которая предусматривала ликвидацию предыдущих норм, создала неудачную организацию института адвокатуры. Ключевые слова: адвокатура, Украинская революция (1917–1921 гг.), УНР, ЗУНР, Украинская Держава, право- вой статус.

The article deals with organizational and legal principles of the operation of advocacy during Ukrainian Revolution (1917–1921). The authors draw attention to the fact that the governments of the Ukrainian Central Rada, the Ukrainian State P. Skoropadsky and the Directory of the Ukrainian People’s Republic continued to apply temporarily certain legal provisions of the legislation of the former Russian Empire on the activity of the advocacy within the framework of the necessary regulation of the relevant social relations, only sometimes by making adjustments, adapting them to the challenges of time. It was established that such a position was defended and in the Western Ukrainian People’s Republic, while maintaining the Austro-Hungarian legislation on the legal profession. It is proved that the Bolshevik reform of the institute of advocacy, which included the elimination of previous norms, created the failure of the organization of the institute of advocacy. Key words: advocacy, Ukrainian Revolution (1917–1921), Ukrainian People’s Republic, Western Ukrainian People’s Republic, Ukrainian State, legal status.