Поняття та характерні риси адміністративного примусу в адміністративному праві

Abstract

Автором визначено, що адміністративний примус є різновидом державного примусу, що застосовується уповноваженими на те суб’єктами владних повноважень відносно фізичних та юридичних осіб з метою попередження, припинення правопорушень і застосування заходів відповідальності до винних в їх учиненні. Виокремлено характерні ознаки адміністративного примусу. Стверджується, що головним призначенням зазначених заходів є недопущення антигромадських діянь, припинення протиправної поведінки, а отже, недопущення настання або зменшення шкідливих наслідків, притягнення винних осіб до відповідальності.

Автором определено, что административное принуждение является разновидностью государственного принуждения, применяемого уполномоченными на то субъектами властных полномочий относительно физических и юридических лиц с целью предупреждения, пресечения правонарушений и применения мер ответственности к виновным в их совершении. Выделены характерные признаки административного принуждения. Утверждается, что главным назначением указанных мероприятий является недопущение антиобщественных деяний, прекращение противоправного поведения, а следовательно, цель – не допустить наступления или уменьшения вредных последствий, привлечение виновных лиц к ответственности.

The author determines that administrative coercion is a form of state coercion, which is used by the authorities authorized by the subjects of power in relation to individuals and legal entities for the purpose of prevention, termination of offenses and application of measures of responsibility to the perpetrators in their execution. The distinctive features of administrative coercion are singled out. It is argued that the main purpose of these measures is to prevent anti-social acts, to stop the unlawful conduct, and, therefore, to prevent the occurrence or reduction of harmful consequences, to bring the perpetrators to justice.