Етико-правові засади діяльності правозахисних громадських організацій

Abstract

У статті проаналізовано особливості етичної саморегуляції та етико-правові засади діяльності правозахисних громадських орга- нізацій. З’ясовано, що виникнення практики етичної саморегуляції некомерційних організацій, правозахисних громадських зокрема, зумовлено сформованим запитом суспільства на забезпечення транспарентності їх діяльності та дотримання ними правил соціально відповідальної поведінки. Встановлено, що етичні стандарти в діяльності організацій некомерційного сектора, зокрема правозахисних громадських організацій, можуть закріплюватися у вигляді зводу етичних приписів – етичних кодексів, декларацій, принципів, «політик», у яких зазвичай визначаються, у власному баченні та розумінні організацій, принципи, яких вони мають дотримуватися у своїй діяльнос- ті; зобов’язання з розкриття інформації; правила поведінки для співробітників, спрямовані на запобігання конфлікту інтересів, випадків корупції; і будь-які інші питання, які організація вважає за потрібне врегулювати внутрішньо. Окреслено наявні підходи до врегулювання етичних аспектів власної діяльності некомерційними організаціями (НКО), приділено увагу поширеній у західноєвропейських країнах практиці укладання багатьма національними некомерційними організаціями однієї країни загального кодексу етики на умовах подальшо- го контролю дотримання його положень організацією-розробником та присвоєння організації-підписанту відповідної відзнаки. З’ясовано, що хоча організації і беруть на себе зобов’язання з виконання зводів етичних правил, однак останні не являють собою нормативно- правових актів. Корпоративні документи етичної саморегуляції організацій невладного сектора суспільства мають зазвичай рекомен- даційний характер, порушення морально-етичних норм здебільшого спричиняє покарання у вигляді суспільного осуду та несхвалення колег. Натомість принципи прозорості, відкритості, підзвітності, що першопочатково окреслилися в надрах громадянського суспільства, зокрема в рамках етичної саморегуляції некомерційних організацій, у подальшому регламентовані у «Фундаментальних принципах щодо статусу неурядових організацій», а у вітчизняному законодавстві – у Законі України «Про громадські об’єднання», що є свідченням їхньої важливості й актуальності для суспільства і на рівні державного врегулювання. Ключові слова: громадянське суспільство, неурядові організації, некомерційні організації, етична саморегуляція, принципи утворення та діяльності громадських об’єднань.

The article deals with analysis of the features of ethical self-regulation, ethical and legal foundations of activities of human rights social organizations. It has been established that appearance of the practice of self-regulation of nonprofit organizations, in particular human rights social organizations, is the result of the existing social demand for ensuring transparency of their activities and the pressure applied by the society in order to make them behave in a socially responsible manner. It has been stated that ethical standards of activities of organizations in the nonprofit sector, including human rights social organizations, can be institutionalized in the form of a compilation of ethics rules – codes of ethic, declarations, principles, policies. The existing approaches to regulating ethical aspects of own activities of nonprofit organizations have been described. Much attention has been paid to the widely spread practice of signing a general code of ethics by a large number of national nonprofit organizations operating in the same West European country that contains requirements with regard to further control of observance of its provisions by the organization which developed the code and awarding the signatory organization the appropriate distinction in this respect. It has been stated that although the organizations commit themselves to comply with codes of ethics regulations, the latter are not statutory instruments. Corporate documents pertaining to ethical self-regulation of organizations belonging to non-governmental sector of society are usually advisory in nature, and violation of moral and ethical norms entails punishment in the form of public condemnation and disapproval of colleagues. On the other hand, principles of transparency, openness, accountability that originally emerged from the depths of civil society, within the framework of ethical self-regulation of nonprofit organizations, eventually found legal institutionalization in the Fundamental Principles on the Status of Nongovernmental Organizations in Europe, and domestically in the Law of Ukraine “On Public Associations”, which bears testament to their topicality and importance for society and at the State regulation level. Key words: civil society, non-governmental organizations, nonprofit organizations, ethical self-regulation, principles of formation and operation of public associations.