Наукове дослідження порівняльної теоретико-правової характеристики судового прецеденту й судової практики у правових системах та історичні передумови виникнення

Abstract

У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз та надана теоретико-правова характеристика судового прецеденту та судової прак- тики з урахуванням відмінних особливостей історичних передумов і поступального розвитку романо-германської й англо-американської правових сімей. Виявлено посилення значення судової практики як джерела права в романо-германській правовій сім’ї, зокрема у право- вій системі України. Встановлено, що з ухваленням Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477–IV від 23 лютого 2006 р. (далі – Закон № 3477–IV) останнім часом судова практика набуває більшого значення: суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Проаналізовано наукові позиції вчених щодо сутності понять «судова практика» та «судовий прецедент», їх співвідношення. Сутність правових явищ судової практики та судового прецеденту досліджено з урахуванням співвідношення понять «форма права» і «джерело права». У процесі теоретико-правового дослідження встановлено взаємозв’язок та підстави для розмежування понять «судова практи- ка» та «судовий прецедент», насамперед залежно від віднесення правової системи до певної правової сім’ї, зокрема стосовно різниці у структурі судових рішень, пошуку правила (ratio decidendi), що є зразком для вирішення аналогічних справ, створення судового пре- цеденту, насамперед у судах, у правових системах англо-американської правової сім’ї. Під час дослідження встановлено, що, загалом, судовий прецедент є джерелом та формою права, зразком для вирішення анало- гічної справи, створює нову норму права. Судова практика є джерелом права, проте не набуває офіційної норми права, яка повинна б мати зовнішню форму вираження та бути загальнообов’язковим правилом поведінки, мати загальний характер, як, наприклад, норма- тивно-правовий акт у романо-германській правовій сім’ї чи судовий прецедент в англо-американській, що виступають у зазначених типах (сім’ях) правових систем відповідно формою та належним джерелом права. Ключові слова: судовий прецедент, судова практика, форма права, джерело права, правотворчість.

In the article was provided a comparative legal analysis and was provided a theoretical and legal characteristic of judicial precedent and judicial practice with taking into account the distinctive features of the historical background and the progressive development of the Romano- Germanic and Anglo-American legal families. The importance of judicial practice as a source of law in the Romano-Germanic legal family, including in the legal system of Ukraine, have revealed. In the article is established that with the adoption of the Law of Ukraine “On Enforcement of Decisions and Application of the Case Law of the European Court of Human Rights” № 3477–IV of 23 February 2006 (hereinafter – Law № 3477–IV) recently judicial practice is becoming more important: consideration of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (hereinafter – the Convention) and the case law of the European Court of Human Rights as a source of law. The scientific positions of scientists on the essence of the concepts “judicial practice” and “judicial precedent”, their relationship are analysed. The study of the essence of the legal phenomena of judicial practice and judicial precedent took into account the relationship between the concepts of “form of law” and “source of law”. In the course of theoretical and legal research, the relationship and grounds for distinguishing between the concepts of “judicial practice” and “judicial precedent” were established, first of all, depending on the classification of the legal system to a certain legal family, in particular, the difference in the structure of court decisions. Rules (ratio decidendi), which is a model for resolving similar cases, creating a precedent, especially in the courts in the legal systems of the Anglo-American legal family. The research have found that, in general, judicial precedent is a source and form of law. Judicial precedent is a model for resolving a similar case and creates a new rule of law. Judicial practice is a source of law, but does not acquire an official rule of law, which should have an external form of expression and be a mandatory rule of conduct, which should have a general character, such as a legal act in the Romano-Germanic legal family or judicial precedent in the Anglo-American legal family, that is acting in these types (families) of legal systems, respectively, in the form and appropriate source of law. Key words: judicial precedent, judicial practice, form of law, source of law, law-making.