Умови правомірності медичних досліджень за участі людини.

Abstract

Досліджено міжнародні акти та національне законодавство та виокремлено умови правомірності медичних досліджень за участі людини. Проаналізовано положення Нюрнберзького кодексу (1947), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини в якості об’єкта дослідження» (1964), Загальної декларації про геном людини та права людини (1997), Конвенції про захист прав і гідності людини у зв’язку з використанням досягнень біології та медицини: Конвенції про права людини та біомедицину (1997) та Додаткові протоколи до Конвенції, Регламент Європейського парламенту і Ради (ЄС) No 536/2014. Підтримано рекомендацію Україні ратифікувати Конвенцію про права людини та біомедицину і додаткові протоколи до неї. Наголошено на тому, що міжнародні акти вимагають, щоб дизайн і перебіг виконання кожного наукового дослідження за участю людини як об’єкта дослідження були чітко описані у протоколі дослідження. Крім того, протоколи дослідження обов’язково підлягають попередньому розгляду Комітетами з етики. Міжнародні акти встановлюють стандарти проведення медичних досліджень, які ґрунтуються на принципах поваги до гідності та прав людини, пріоритету її інтересів над інтересами суспільства або науки, дотриманням вимог до безпеки дослідів і недопущення заподіяння шкоди людині, обов’язковості отримання дозволу на проведення медичних досліджень та контрольованості процесу досліджень і його результатів, компенсації будь-якої шкоди, заподіяної внаслідок медичних досліджень.