Ідейний простір професора Валерія Мокієнка

Abstract

Анотація. Праці відомого мовознавця проф. Валерія Михайловича Мокієнка охоплюють низку вузлових про- блем російського і слов’янського мовознавства, насамперед фразеології, соціолінгвістики, лінгвокультурології, які до- слідник розв’язує в опорі на широке коло мовних фактів різних слов’янських і неслов’янських мов, активно залучаючи інформацію про традиційну й сучасну культуру, літературу слов’янських народів. В.М. Мокієнко розробив гнучку систему параметризації фразеологічних одиниць (ФО), дослідив явище різної міри оприявнення визначальних диференційних ознак фразеологізмів, що уможливило несуперечливе визначення ти- пів фразеологізмів як складного структурного і семантичного феномену. Учений поєднав генетичний, ареальний і се- мантико-функціональний прийоми аналізу ФО, що забезпечило поглиблення дослідницьких процедур, нове пояснен- ня історії виникнення багатьох фразеологізмів на тлі традиційної національної культури та широких міжкультурних зв’язків. Важливою методологічною основою вивчення мови для В.М. Мокієнка стало охоплення тих стратів російської мови, про які не було достатньої інформації; дослідник зосередив увагу на соціолектах, розкривши глибину соці- ального, професійного, групового розшарування мови, охопивши докладним вивченням вербальну комунікацію поза сферами застосування літературної мови. Студії над периферійними стосовно літературної мови засобами субстан- дартної комунікації розкривають складну архітектоніку мови, причини і моделі руху лінгвальних одиниць у структурі національної мови. Для пізнання російської мови цінним виявився аналіз трансформації структури, семантики мовних одиниць, зумовлений тиском панівної в суспільстві ідеології, постання «новомови», окреслення її ролі у формуванні мовного портрета нації визначеної історичної епохи. Дослідження соціолектів на тлі вивчення літературної мови і територіаль- них діалектів стало важливим кроком у досягненні інформаційної повноти, відтворення структурування та реального наповнення російського лінгвального простору. Словник російської новомови (авторства В.М. Мокієнка і співавторів) заклав підвалини для зіставного вивчення мов країн так званого соціалістичного табору на тлі російської новомови з її численними «радянізмами», семантичними трансформаціями; словник відкриває перспективу з’ясування глибини змін інших національних мов унаслідок реалізації ідеології зближення / злиття мов. У працях В.М. Мокієнка реалізована важлива засада дослідження окремої мови в широкому континуумі генетич- но споріднених мов, залучення інформації про зовнішні ізоглоси, які є надійним свідченням міжмовної / міжетнічної взаємодії різної часової глибини, її особливостей і наслідків. Широта опрацьованої лінгвальної інформації дозволила В.М. Мокієнкові порушувати складні питання історії слов’янських мов, зокрема української, шукати нові аргументи й пояснення для «вічної» теми – слов’янського етно- і глотогенезу, для окреслення ареалу прабатьківщини давніх слов’ян. Висловлені в різних студіях В.М. Мокієнка теоретичні узагальнення, оцінки багатьох мовних одиниць, явищ, а також застосовані дослідницькі процедури залишаються актуальними. Укладені В.М. Мокієнком разом з іншими дослідниками різнооб’єктні й різноформатні словники є надійною ем- піричною базою для славістичних студій і водночас цінним досвідом інтерпретації великого за обсягами лінгвального матеріалу. Прикметною рисою стилю наукової творчості В. Мокієнка є трансформування власне наукових праць у тексти популярні й дидактичні, прагнення ширити коло реципієнтів важливої лінгвістичної інформації. Ключові слова: В.М. Мокієнко, фразеологія, фразеографія, генеза мовних одиниць, функціональна стратифіка- ція мови, центр і периферія структури мови, новомова, діалекти територіальні, соціолекти.

THE SCOPE OF PROFESSOR VALERIY MOKIENKO’S IDEAS Abstract. Works of professor V.M. Mokienko covers a number of key problems of modern Russian and Slavic Linguistics, primarily phraseology, sociolinguistics, which the researcher solves, based on a wide range of linguistic facts of different Slavic and non-Slavic languages. V.M. Mokienko developed a flexible system of phraseological parameterization differential features of phraseology, which allowed a consistent definition of the types of phraseology as a complex structural and semantic phenomenon. The scholar combined genetic, areal and semantic-functional techniques of FU analysis, which provided a deepening of analytical procedures, a new explanation of the history of many phraseologies against the background of traditional national culture and broad intercultural connections. An important methodological basis for the study of the language for V.M. Mokienko was the coverage of those strata of the Russian language, about which there was not enough information; therefore, the researcher focused on sociolects, revealing the depth of social, professional, group stratification of language, covering in detail the study of verbal communication outside the scope of literary language. Studies on the peripheral means of substandard communication in relation to literary language have revealed the complex architectonics of language, the causes and patterns of movement of linguistic units in the structure of the national language. For the knowledge of the Russian language, the analysis of the transformation of the structure, semantics of language units due to the pressure of the dominant ideology in society, the emergence of the «new language», outlining its role in shaping the linguistic portrait of a nation of a certain historical epoch proved valuable. The study of sociolects against the background of the study of literary language and territorial dialects was an important step in achieving information completeness, reproduction of structuring and real content of the Russian linguistic scope. Russian dictionary of new languages (authored by V.M. Mokienko and co-authors) laid the foundations for a comparative study of the languages of the so-called socialist camp against the background of the Russian new language with its numerous «Sovietisms», semantic transformations; such a study opens the prospect of clarifying the depth of changes in other national languages due to the implementation of the ideology of convergence / merging of languages. V.M. Mokienko’s works implement an important principle of research of a separate language in a broad context, connections with other languages, attraction of information about external isoglosses, which are a reliable evidence of interlingual / interethnic interaction of different time depth, its features and consequences. The breadth of the processed linguistic information allowed V.M. Mkienko to raise complex issues of the history of Slavic Languages, including Ukrainian, to seek new arguments and explanations for the «eternal» topic – Slavic ethno- and glottogenesis, to delineate the area of the ancient Slavs. Theoretical generalizations, estimates of many language units, phenomena, as well as applied research procedures and phenomena expressed in various studies remain relevant. The multi-object and multi-format dictionaries compiled by V.M. Mokienko together with other researchers are a reliable empirical basis and a valuable experience of interpreting a wide scope of language material for the specialists in Slavic languages at large. A notable feature of the style of V.M. Mokienko’s scholastic work is the transformation of research works into popular and didactic texts, the desire to expand the circle of recipients of important linguistic information. And over the years it has also become one of the ideologues of the existence of Mokienko-scientist. Keywords: V.M. Mokienko, phraseology, phraseography, genesis of language units, functional stratification of language, center – periphery of language structure, new language, territorial dialects, sociolects.