Шевченковское слово в белорусском языке в контексте восточнословянского эптонимического взаимодействия

Abstract

тексте взаимовлияния восточнославянских языков в сфере эптонимов – крылатых выражений в узком смысле. Актуальность исследования обусловлена общим интересом к проблемам лингвокультурологии и лингвоперсо- нологии, активным развитием славянской эптографии и социальным заказом (насущными вопросами самоиденти- фикации восточнославянских народов). Цель исследования – установление форм и степени закрепления шевченков- ских выражений в белорусском языке на фоне взаимного отражения единиц иновосточнославянского происхождения в эптонимических словарях. Главные задачи – выявить белорусские тексты, в которых используются шевченковские выражения с характеризующими целями; определить основные типы этих выражений; доказать закрепление их части на правах фразеологизмов. Перекрестный анализ словарей показал, что в белорусской и украинской лексикографии в силу объективных и субъективных причин среди единиц иноязычного происхождения массово отражены только эптонимы русскоязычных авторов. В белорусской эптографии не зафиксирован ни один оборот украинского происхождения, однако, например, выражения из сочинений Шевченко более или менее часто встречаются: 1) в текстах белорусских писателей (прежде всего переводчиков стихов из «Кобзаря»), 2) в текстах массовой коммуникации (в публицистике об украинских собы- тиях или напоминающих таковые; в социальных сетях, отражающих живую белорусскую речь). В белорусских текстах шевченковские обороты используются как цитаты, реминисценции, аллюзии и эптонимы. В роли эптонимов, развив- ших собственные структурно-семантические признаки, в белорусском языке выступают два восходящих к Шевченко выражения на Ўкрайне мілай и памянуць нязлым ціхім словам. Соответствующие эквиваленты функционируют тоже как эптонимы в украинском и русском языках. Проведенное исследование показывает необходимость дальнейших поисков эптологических фактов восточнос- лавянского взаимовлияния для воссоздания его полной картины. Ключевые слова: крылатые слова, цитаты, аллюзии, эптонимы, Шевченко, белорусский язык, восточнославян- ское языковое взаимодействие, лексикография.

Анотація. У статті вивчається функціонування шевченківських текстів у білоруській лінгвокультурі в контексті взаємовпливу східнослов’янських мов на ептоніми – крилаті звороти у вузькому значенні. Актуальність дослідження зумовлена загальною зацікавленістю проблемами лінгвокультурології й лінгвоперсо- нології, активним розвитком слов’янської ептографії й соціальним замовленням (актуальними питаннями самоіденти- фікації східнослов’янських народів). Мета статті – встановити форми і ступінь закріплення шевченківських зворотів у білоруській мові на тлі взаємного відображення у східнослов’янських ептонімічних словниках висловів видатних діячів – представників білоруського, російського й українського народів. Головні завдання – виявити тексти, в яких використовуються шевченківські висловлювання в характеризувальній функції; визначити їх основні типи; довести закріплення певних зворотів на правах фразеологізмів у білоруській мові. Перехресний аналіз словників показав, що в білоруській та українській лексикографії через об’єктивні й суб’єктивні причини серед одиниць іншомовного походження масово відбиті тільки ептоніми російськомовних авто- рів. У білоруській ептографії не зафіксований жоден зворот українського походження, проте, наприклад, фрази з тво- рів Шевченка трапляються: 1) у текстах білоруських письменників (передусім перекладачів віршів з «Кобзаря»), 2) у текстах масової комунікації (у публіцистиці про події, пов’язані з Україною, або схожі на них, і в соціальних мережах, що відбивають живе мовлення сучасних носіїв білоруської мови). У білоруських текстах шевченківські звороти вико- ристовуються як цитати, ремінісценції, алюзії й ептоніми. У ролі ептонімів у білоруській мові виступають два звороти, що походять із «Заповіту» Шевченка: на Ўкрайне мілай і памянуць нязлым ціхім словам. Відповідні еквіваленти функ- ціонують в українській і російській мовах теж як ептоніми. Проведене дослідження демонструє необхідність подальших пошуків ептологічних фактів східнослов’янського взаємовпливу для відтворення його повної картини. Ключові слова: крилаті слова, цитати, алюзії, ептоніми, Шевченко, білоруська мова, східнослов’янська мовна взаємодія, лексикографія.