До питання зловживання процесуальними правами у вітчизняному цивілістичному процесі

Abstract

У статті наведено аналіз змін у правовому регулюванні процесуальних відносин, пов’язаних із зловживанням процесуальними права- ми в цивілістичному процесі. По суті ці зміни полягають в інституціалізації явища зловживання процесуальними правами у процесуаль- них галузях права, в яких з’явилася система процесуальних норм, спрямованих на визначення зловживання процесуальними правами, заходів протидії йому та його правових наслідків. Зазначається, що законодавець не надав повноцінної дефініції поняття «зловживання процесуальними правами», тобто зміст понят- тя цілісно не розкритий через істотні ознаки відповідного явища. Законодавець, закріплюючи конструкцію зловживання процесуальними правами, використав як конструкцію «генерального делікту», так і конструкцію «спеціального делікту». При цьому законодавчий перелік видів зловживанням процесуальними правами по суті є відкритим. Наведено висновки щодо співвідношення такого регулювання із принципами верховенства права, диспозитивності та змагальності. Конструкція зловживання процесуальними правами як «генерального делікту», яка ґрунтується на протиставленні зловживання проце- суальними правами і завдань судочинства, є неспроможною і має обмеження принципів диспозитивності та змагальності. До родового поняття «зловживання процесуальними правами» законодавець штучно вніс дві різні за правовою природою групи діянь: ті, які є порушенням процесуальних норм; ті, які не є порушенням процесуальних норм. Опис у процесуальних кодексах за модел- лю «спеціального делікту» діянь, які є зловживанням процесуальними правами, містить невиправдано велику кількість понять, що не мають легального визначення, оціночних ознак, вказівок на мету діяння. Норми інституту зловживання процесуальними правами не забезпечують єдиної несуперечливої модальності повноважень суду щодо реагування на зловживання процесуальними правами. Викладене дозволяє дійти висновку, що інститут зловживання процесуаль- ними правами у цивілістичному процесі є неявним, але суттєвим обмеженням принципів диспозитивності і змагальності; не відповідає вимогам правової визначеності, яка є органічним елементом принципу верховенства права; маючи декларовану мету запобігати зловжи- ванню процесуальними правами з боку учасників процесу, створює сприятливі умови для зловживань і сваволі з боку суду. Ключові слова: цивілістичний процес, зловживання процесуальними правами, завдання судочинства, диспозитивність, змагальність, верховенство права.

The paper presents an analysis of changes in legal regulation of procedural relations related to procedural rights misuse in civil-like proceedings. In essence, these changes consist in procedural rights misuse phenomenon institutionalization within procedural branches of law – they now have a whole system of procedural rules aimed at determining procedural rights misuse, measures to combat it and its legal consequences. It is noted that the legislator did not provide a full definition of the concept of procedural rights misuse, that is, the content of the concept is not fully disclosed through the essential features of the phenomenon. The legislator, consolidating the construction of procedural rights misuse, used both the construction of “general tort” and the construction of “special tort”. At the same time, the legislative list of procedural rights misuse types is essentially open. Conclusions are given on how such regulation correlates with the principles of rule of law, dispositiveness and adversarial proceedings. The general-tort-construction of procedural rights misuse is based on contrasting procedural rights misuse and proceedings objectives. This is untenable and turns to be a limitation of dispositiveness and adversarial proceedings principles. Denoting the “procedural rights misuse” concept the legislator artificially introduced two different groups of legal actions: those that are a violation of procedural norms; those that are not a violation of procedural rules. The special-tort-construction of procedural rights misuse contains an unreasonably large number of concepts that have no legal definition, evaluation features, indications of the purpose of the action. The rules of the procedural rights misuse institute do not provide a single consistent modality of the court’s powers to respond to the procedural rights misuse. The above, in turn, leads to the conclusion that the procedural rights misuse institution in civil-like proceedings in its current form is an implicit but significant limitation of dispositiveness and adversarial proceedings principles; does not meet the requirements of legal certainty, which is an organic element of the rule of law principle; being declared to aim at preventing the participants in the process to misuse procedural rights, at the same time creates favorable conditions for court misuse and arbitrariness. Key words: civil-like procedure, procedural rights misuse, legal procedure task, disposary legal procedure, adversary legal procedure, rule of law.