Парадигмологія української мови: завдання, проблеми, міжрівневі зв'язки

Abstract

Анотація. У статті розглянуто завдання і проблеми парадигмології як розділу морфології, що досліджує мор- фологічні парадигми, з урахуванням зв’язків цього рівня мовної структури з іншими. Автор на прикладі фактів літера- турної та діалектної форм української мови (українських південнобессарабських говірок) демонструє доцільність ви- вчення морфологічних парадигм на засадах мультидисциплінарності, комплексного застосування таких прийомів, як збір і аналіз матеріалу за питальником та діалектна текстографія. При цьому необхідний семіотичний підхід до морфо- логічної парадигми як білатеральної структури, увага до диспропорцій між системою значень і форм у ній. Важливими процедурами є й обов’язкова фіксація форм парадигми у діалектних текстах досліджуваних ідіомів (адже моделюван- ня, припущення певної форми за її відсутності в діалектних текстах на підставі лише мовного чуття лінгвіста може спотворювати інформацію про говірку, робити її недостовірною; автор також пропонує термін «лакунарна парадигма» замість традиційних «неповна», «дефектна»), перехресний аналіз від форм до значень і від значень до форм, моделю- вання і зіставлення моделей різних форм мови та ідіомів (у досліджених говірках виявлено факти невідповідності між моделями морфологічних парадигм літературного стандарту і говірки, зокрема наявності форм парадигми в діалекті за неповноти її у наддіалектній моделі, напр., парадигматика незмінюваних іменників, та лакунарності форм парадигми в діалекті за повноти її в літературному стандарті, напр., парадигматика числівників), урахування міжрівневих зв’язків парадигмології, залежності прояву явищ морфологічної парадигматики від синтагматики і комунікативної ситуації. Стосовно останнього, в досліджених говірках виявлено факти лексикалізації (напр., прояв наслідків ІІ палаталізації: на ру|ц᾽і і на ру|к᾽і), фразеологізації (реалізація репрезентантів частки хай / най), синтагматичної та комунікативної зу- мовленості морфологічних явищ (напр., поведінка Кл. в., деяких числівникових (йі|ден і о|дин) та дієслівних (|чулисти і ви |чули) словоформ). Ключові слова: парадигма, граматика, морфологія, діалект, дефектність, неповнота, лакунарність парадигм.

Abstract. The article deals with the tasks and problems of the paradigmology as a branch of morphology, which investigates morphological paradigms due to relations of this linguistic level with other ones. On the example of information of literary and dialectal forms of the Ukrainian language (e.g. the Ukrainian Southern Bessarabia dialects) the author highlightes desirability of morphological paradigms studying on the principles of multidisciplinary approach, complex application of such tools as collection and analyzing the material with the help of questionnaire and dialectal textography. It is considered that in this case we need to use semiotic approach to the morphological paradigm as bilateral structure, pay attention to imbalance between the system of meanings and forms in it. The compulsory fixation of paradigm forms in the dialectal texts of research idioms is very important (because the modelling, the suggestion about a certain form in the case of its absence in the dialectal texts basing only on the language sense of linguist can misrepresent the data about dialect, make it unreliable; the author also proposes term «lacuna paradigm» instead of traditional «defective paradigm», «incomplete paradigm»). Scientists should take into account cross analysis from the forms to the meanings and from the meanings to the forms, modelling and contrastingthe patterns of different language forms and idioms (the author establishes the facts of discrepancy between the morphological paradigmsʼ patterns in the literary standard and in the patois in investigated dialects, in particular, the presence of paradigm form in the dialect in the case of its incompleteness in the literary model, for example, the declension of unchangeable nouns, and lacuna paradigm forms in the dialect in the case of its completeness in the literary standard, for example, the declension of numerals), paradigmologyʼs relations with other levels, dependence of morphological paradigmatic phenomenasʼ realization from syntagmatic functioning and communicative situation. With regard to the latter, the author identifies in investigated dialects facts of lexicalization (in particular, consequence of the second palatalization: на ру|ц᾽і and на ру|к᾽і), phraseologization (the presence of particular variants хай / най), syntagmatic and communicative causation of morphological phenomena (for example, the functioning of vocative, some numeral (йі|ден and о|дин) and verb (|чулисти and ви |чули) forms). Keywords: paradigm, grammar, morphology, dialect, defectiveness, incompleteness, lacuna paradigms.