Фразеологізми на позначення негативних рис людини в покутсько-буковинських говірках

Abstract

Анотація. Дослідження з фразеології завжди зберігають свою актуальність, адже у фразеологізмах сконденсова- но не лише номінативний потенціал діалектного слова, а й образне мислення діалектоносіїв, їхні світоглядні уявлення, народний гумор та іронічне ставлення до суспільних недоліків та особистих вад. Однак діалектні фразеологізми на позначення негативних рис характеру людини в покутсько-буковинських говірках досі ще не були об’єктом докладного опису, що визначає актуальність запропонованого дослідження. Мета статті – проаналізувати фраземи, які негативно характеризують особу як об’єкт номінації в покутсько-бу- ковинських говірках. Досягнення цієї мети передбачало встановлення основних типів таких фразеологізмів; з’ясування кореляції їх- ньої семантики і форми та ролі діалектної лексики у формуванні їхнього негативного оцінного значення. Для реалізації поставлених завдань застосовано комплексний підхід, що полягав у використанні не лише слов- никових матеріалів, а й діалектних текстів, вільних спонтанних висловлювань, у яких найкраще розкрито семантику фразем, іноді – історію їх постання в говірці. Буковинська фразеологія різноманітна за формами представлення: фразеологізми, сталі народні порівняння, па- ремії, які можуть зазнавати структурного варіювання та фонетичних змін. У статті проаналізовано оцінну фразеологічну номінацію нерозумної та скупої людини в покутсько-буковин- ських говірках. На широкому емпіричному матеріалі (дані словника та записи автора зі 102 говірок окресленого ареа- лу) описано типи таких номінативних одиниць, зокрема зосереджено увагу на моделях, що утворюють значення ‘при- кидатися дурним’, проаналізовано евфемізми на позначення нерозумної людини. Діалектні фраземи корелюють із літературними формами, їх вживають для підсилення емоційності, вираження позитивної чи більшою мірою негативної оцінки. Важливе значення у формуванні оцінної семантики, розуміння сенсу та стилістичних відтінків висловлювання має знання діалектної лексики та оперування нею. Низка надійних відповід- ників до проаналізованих мовних одиниць зближує буковинську фразеологію як із суміжними й віддаленими діалекта- ми, так і з українською літературною мовою. Kлючові слова: діалект, говірка, фразеологізм, характерологічна лексика, негативна оцінка, покутсько-буковин- ські говірки.

Abstract. Research on phraseology always retains its relevance, because phraseology condenses not only the nominative potential of the dialect word, but also the figurative thinking of dialect speakers, their worldviews, folk humor and ironic attitude to social and personal faults. But dialectal phraseology for the negative characteristicof human in the Pokuttia-Bukovyna dialects have not yet been the subject of a detailed description, this fact determines the relevance of this article. The analyze phrases for nagatively characterize a person as an object of appellation in the Pokuttia-Bukovyna dialects is a purpose of the article. The estsblishing the main types of such phraseologisms, elucidation of the correlation of their semantics, form and the role of dialect words for the formation of negative evaluative meaning of phraseology were conducted for achieving this goal. Comprehensive approach was used to implement the tasks. It was consisted not only in the use of vocabulary materials, but also in the use of dialectal texts, «free» expressions, whiche the best reveal the semantics of phrases, and sometimes the history of their appearance in speech. Bukovinian phraseology is diverse in terms of forms of representation: phraseology, stste folk comparisons, paremias, which are turning undergo structural variation and phonetic changes. The evalutive phraseological nomination of a foolish and stingy persone in the Pokuttia-Bukovyna dialects was analyzed in the article. The types of such phraseologies, in particular, models that form the meaning of ‘pretending to be stupid’ and euphemisms for a foolish person were described on the extensive empirical material (materials of dictionary and author’s records from 102 dialects of the outlined area). Dialect phrases are correlating with literary forms, they are used to enhance emotionality, to express a positive or more negative characteristic. The understand using of dialect vocabulary are important for the formation of the evaluative semantics of phraseology, understanding of its meaning and stylistic nuances. Bukovynian phraseology is closered to both adjacent and distant dialects and to the Ukrainian literary language by a number of reliable equivalents to the analyzed phraseological units bring. Keywords: dialect, phraseology, characterological vocabulary, negative evaluation, Pokuttia-Bukovyna dialects.