Фраземи, пов'язані з весільною обрядовістю, в українських закарпатських говірках

Abstract

Анотація. Народна фразеологія – невичерпне джерело, яке збагачує літературну мову новими виражальними можливостями і засобами. Ця галузь мовознавства на сьогодні ще мало вивчена. Лексика весільного обряду містить інформацію про традиційну духовну і матеріальну культуру народу. Тому її фіксація, систематизація та аналіз у різних аспектах є першочерговим завданням українських мовознавців. У пропо- нованій статті подаємо спостереження над діалектною фразеологією, яка стосується лексики весільного обряду укра- їнських закарпатських говірок. Зокрема звертається увага на їх компонентний склад, лексико-граматичну характерис- тику та внутрішню форму. Закарпатські говірки, як відомо, належать до системи говірок давньої формації, отже, зберігають реліктові яви- ща, архаїчні риси, але водночас містять і порівняно нові нашарування, зумовлені географічним розташуванням говір- кового масиву та іншими позалінгвальними мотивами. Предметом нашого аналізу є семи на означення дівчини періоду до сватання, згоди батьків на шлюб, відмови у шлюбі, огляду господарства молодого, гуляння у молодої напередодні весілля, обряду церковного шлюбу тощо. Як видно із зібраної нами лексики, весільний обряд представлений фраземами, які, з одного боку, відбивають основні етапи зазначеного обряду, тобто виконують ритуальну дію, а з іншого – отримують певну характеристику в галузі весільної обрядовості. Зібрані фраземи на означення весільного обряду характеризуються широкою варіант- ністю: покривáти молодý, завйáзувати молодý, завивáти у ширʼíнку, зайазáти гóлову ширʼíнкоў ʻнадягати на голову молодої убір заміжньої жінкиʼ, жúти йак Бог приказáў, жúти йак Бог даў, жúти по лʼýцʼки, жúти по закóну, жúти по Бóжому закóну, жúти йак полóжено ʻпро щасливе подружнє життяʼ, получúти гарбузá, дáти гарбузá ʻвідмова в шлюбіʼ. Крім того, аналіз семантики етнофразем свідчить про їх доволі прозору внутрішню форму. Ключові слова: діалектна лексика, народна (діалектна) фразеологія, діалектна фразема, лексико-семантична група, лексика весільного обряду, лексема, мотивація, українські закарпатські говірки.

Abstract. Folk phraseology is an inexhaustible source, enriching literary language with new expressive means and devices. This area of linguistics is still poorly investigated. The vocabulary of the wedding ceremony contains information about the traditional spiritual and material culture of the people. Therefore, its fixation, systematization and analysis in various aspects is a priority task of Ukrainian linguists. In the article under consideration, we suggest observations on dialectal phraseology concerning the vocabulary of the wedding ceremony of Ukrainian Transcarpathian dialects. In particular, attention has been paid to their component structure, vocabulary and grammatical characteristics. Transcarpathian dialects are known to belong to the system of dialects of ancient formation, therefore, they retain relict phenomena, archaic features, but at the same time contain relatively new layers due to the geographical location of the dialect array and other extracurricular motifs. The subject of our analysis are the semes denoting the girl before the marriage, the consent of the parents for the marriage, parents’ refusal, the inspection of the bride’s household, the bride’s celebrating before the wedding, the ceremony of church marriage, etc. As it can be seen from the vocabulary we have collected, the wedding ceremony is represented by phrases which, on the one hand, reflect the main stages of the specified ritual, that is, perform a ritual action, and on the other – receive a certain characteristic in the field of wedding ceremony. The phrases collected for the wedding ceremony are characterized by a wide variations: покривáти молодý, завйáзуватимолодý, завивáти у ширʼíнку, зайазáти гóлову ширʼíнкоў ʻнадягати на голову молодої убір заміжньої жінкиʼ, жúти йак Бог приказáў, жúти йак Бог даў), жúти по лʼýцʼки, жúти по закóну, жúти по Бóжому закóну, жúти йак положе- но ʻпро щасливе подружнє життяʼ, получúти гарбузá, дáти гарбузá ʻвідмова в шлюбіʼ. In addition, the analysis of the semantics of ethnophrasemes testifies to their rather transparent internal form. Keywords: dialectal lexis, folk phraseology, dialectal phraseme, lexico-semantic group, the vocabulary of wedding ritual, lexeme, motivation, Ukrainian Transcarpathian patois.