Фраземи та паремії у мовній свідомості акцентуйованих осіб; кількість бібліографічних джерел – 18; мова українська.

Abstract

Анотація. Психолінгвістичний аспект фраземіки та пареміології належить до новітнього і нерозробленого на- пряму психолінгвістики. У статті здійснено детальний огляд наукової літератури з досліджуваної проблеми (праці О. Степанової, О. Залевської, О. Шумиліної, І. Мисан, К. Мізіна, Н. Дмитрюк, О. Гапченко), поглиблено питання взаємозв’язку фраземіки з психолінгвістикою, представлено результати психолінгвістичних експериментів, спрямова- них на виявлення мовних уподобань акцентуйованих осіб. Дослідження актуальне, оскільки скероване на людський фактор у мові. Побудоване на таких методах, як описово-аналітичний, індуктивний, методах асоціативного та спрямо- ваного експерименту. Нині у психолінгвістичному плані досліджено фраземи дитячого мовлення, трансформовані та усічені фраземи й паремії, фраземи в контексті психології етносу, індивідуальної психіки мовця. Ми ж звернулися до фраземіки та пареміології акцентуйованих осіб, чого інші дослідники не робили, у цьому – новизна нашої статті. Мета роботи – поглибити теоретичні уявлення про фраземи та паремії як психолінгвістичні одиниці, дослідити особливос- ті функціонування цих сполук в індивідуальному лексиконі акцентуйованих осіб. Основне завдання – змоделювати мовну ситуацію, у якій можна було спостерігати аксіологічні пріоритети осіб з різними типами акцентуацій. У роботі використано ідеї німецького лікаря К. Леонгарда, який під акцентуаціями розумів посилення міри певних рис вдачі та характеру. Основна гіпотеза дослідження: між акцентуацією характеру та актуалізацією фразеологічних і паремійних одиниць існує певна залежність. Щоб це перевірити, було проведено два психолінгвістичні експерименти – вільний асоціативний та спрямований. Так було отримано інформацію у вигляді перцептивного досвіду. Як показали експери- менти, носії одного типу психологічної акцентуації мають схожі ціннісні орієнтації у відборі усталених сполук з пси- хологічним змістом. Отже, актуалізація в мовній свідомості фраземно-паремійного матеріалу зумовлена внутрішніми мовленнєво-психічними процесами. Ключові слова: фразема, паремія, асоціація, психологічна акцентуація, психолінгвістика, експеримент.

Abstract. The psycholinguistic aspect of phrasemics and paremiology belongs to the newest not yet developed field of psycholinguistics. The article provides detailed review of the scientific literature on the above topic (works by O. Stepanova, O. Zalevska, O. Shumilina, I. Mysan, K. Mizin, N. Dmytryuk, O. Hapchenko), gives more profound perception of the interrelation between phraseology and psycholinguistics and presens results of psycholinguistic experiments carried out for tracing language preferences of accented persons. This investigation is important since it focuses on the human factor in language. It is based on such methods as descriptiveanalytical and inductive one, applied methods of associative and directed experiment. To date, in the field of psycholinguistics the phrasemes of children’s speech, transformed and truncated phrases and paremias, phrases in the context of the psychology of ethnicity, speaker’s individual psyche have already been investigated. We turn to the phrasemics and paremiology of accented persons, what have not yet been studied by others and what makes this article innovative. The purpose of the work is to give more profound theoretical perception of a phrasemes and paremias as psycholinguistic units, to investigate the peculiarities of the functioning of these compounds in the individual lexicon of accented persons. The main task is to simulate a language situation for identification of axiological priorities of people with different types of accentuations. The article draws upon the ideas of the German physician K. Leongard, who interpreted accentuation as the method for intensification of specific traits of human nature and character. The primary hypothesis of the study is the following: there is the interrelation between the accentuation of character and perception of phraseological and paremic units. For verification of the above statement, two psycholinguistic experiments were conducted, one was free associative and the second – directed one, what made possible to receive the information in the form of perceptual experience. Experiments show that carriers of one type of psychological accentuation have similar value orientations in the selection of established compounds with psychological content. So far, the actualization in the linguistic consciousness of phrase-paremic material is conditioned by internal speechmental processes. Keywords: phrasema, paremia, association, psychological accentuation, psycholinguistics, experiment.