До питання про порушення законності у сфері виконання судових рішень

Abstract

Статтю присвячено правовому аналізу підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у 2019 році у сфері виконання судових рішень. Досліджено вітчизняне законодавство щодо можливості реалізації права громадян України на отримання паспорта-книжечки зразка 1994 року. Мається на увазі Постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 р. № 398 та Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 р. № 456 «Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України». Зазначеними нормативно-правовими актами легалізується правова колізія, за наявності якої органи виконавчої влади (в цьому випадку посадові особи територіальних підрозділів Державної міграційної служби України) отримали можливість не виконувати вимоги Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Водночас вони начебто й не порушують статтю 19 Основного Закону України: адже, відповідно до частини другої цієї статті, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові й службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Слід наголосити, що в повсякденному житті громадяни України часто повинні формально засвідчувати свою особу навіть під час виконання рутинних справ. Мало того, пред’явлення паспорта вимагається і для задоволення нагальніших потреб, таких, як прийняття на роботу або на навчання, отримання адміністративних, банківських, транспортних послуг. У статті використано практику Європейського Суду з прав людини. Позбавлення права отримати паспорт громадянина України зраз- ка 1994 року є рівнозначним позбавленню особи паспорта, що є, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, безперерв- ним втручанням у приватне життя. Таким чином, громадяни України, які повинні виконати свій обов’язок отримати паспорт громадянина України, але хочуть водночас реалізувати своє право отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року, вимушені звертатися з позовом до адміністративного суду про визнання протиправними дій територіального підрозділу Державної міграційної служби України й зобов’язання вчинити певні дії. Ключові слова: закон України, судове рішення, Єдиний державний демографічний реєстр, права і свободи людини й громадянина, приватність, захист персональних даних.

The article is devoted to the legal analysis of by-laws, adopted in 2019 in the field of enforcement of judgments. The domestic legislation on possibilities for realization of the right of citizens of Ukraine to obtain a passport-book of the 1994 model is examined. This means the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 03.04.2019 № 398 and the Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine dated 06.06.2019 № 456 “On approval of the Temporary procedure for registration and issuance of a passport of a citizen of Ukraine”. These regulations legalize the legal conflict, in the presence of which the executive authorities (in this case, officials of territorial divisions of the State Migration Service of Ukraine) were able not to comply with the Law of Ukraine “On the Judiciary and the Status of Judges”. At the same time, they do not seem to violate Article 19 of the Basic Law of Ukraine: according to part two of this article, public authorities and local governments, their officials and officials are obliged to act only on the basis, within the powers and in the manner prescribed Constitution and laws of Ukraine. It should be emphasized that in everyday life, citizens of Ukraine often have to formally prove their identity, even when performing routine tasks. Moreover, the presentation of a passport is required to meet more urgent needs, such as employment or training, receiving administrative, banking, transportation services. The case law of the European Court of Human Rights has been used. Deprivation of the right to obtain a passport of a citizen of Ukraine of the 1994 model is equivalent to deprivation of a person’s passport, which is – according to the case law of the European Court of Human Rights – a continuing invasion of privacy. Citizens of Ukraine, who have to fulfill their obligation to obtain a passport of a citizen of Ukraine, but want to exercise their right to obtain a passport of a citizen of Ukraine of 1994, are forced to apply to the administrative court to declare illegal actions and commit certain actions of the territorial subdivision of the State Migration Service of Ukraine. Key words: law of Ukraine, judgment, Unified State Demographic Register, human and civil rights and freedoms, privacy, personal data protection.