Генезис кримінальної відповідальності за умисне вбивство, вчинене у співучасті, в українському законодавстві в дорадянський період

Abstract

У статті розглянуті питання визначення етапів розвитку кримінальної відповідальності за умисне вбивство, вчинене у співучасті, в українському законодавстві у дорадянський період. Вчинення умисного вбивства у співучасті згідно з чинним законодавством України є обтяжуючою цей злочин обставиною. Проте такий підхід до криміналізації умисного вбивства існував не завжди. Чинний КК України обтяжуючою цей злочин обставиною визнає лише такий вид складної форми співучасті, як його вчинення за попередньою змовою групою осіб. У зв’язку з цим постає питання доцільності окремої криміналізації як обтяжуючих чи особливо обтяжуючих обставин інших видів співучасті. Застосування історико-порівняльного методу під час дослідження кримінально-правового інституту умисного вбивства, вчине- ного у співучасті, дозволяє з’ясувати сенс і значимість його у кримінальному праві. У статті доведено, що законодавство, яке було чинним на території сучасної України, тривалий час не визнавало співучасть під час вчинення умисного вбивства обставиною, яка обтяжує це діяння. Проведений аналіз історичного розвитку кримінального законодавства на території України, що встановлювало відповідальність за умисне вбивство, вчинене у співучасті, у дорадянський період, дозволяє виділити три етапи становлення відповідальності за це діян- ня. Перший етап характеризується відсутністю законодавчого визнання вчинення умисного вбивства у співучасті як такого, що становить підвищений ступінь суспільної небезпеки і, відповідно, відсутністю норм, які б передбачали відповідальність за таке діяння (до 1649 р.). Другому етапу притаманне прийняття окремих норм, що встановлювали відповідальність за вчинення умисного вбивства групою осіб з розподілом ролей, або ж норм про відповідальність різних видів співучасників за вчинення злочинів (у тому числі умисних вбивств) (1649–1903 рр.). Третій етап характеризується диференціацією у загальних нормах кримінального законодавства відповідальності за вчинення злочинів (у тому числі умисних вбивств) різних видів співучасників та учасників стійких злочинних об’єднань (наприклад, спів- товариства для вчинення злочинів) (1903–1917 рр.). Ключові слова: злочини проти життя, співучасть, умисне вбивство, попередня змова групи осіб, обтяжуючі обставини.

The article deals with the issues of defining the stages of the development of criminal liability for willful murder committed in complicity in the Ukrainian legislation in the pre-Soviet period. Committing intentional murder in complicity, according to the current legislation of Ukraine, is aggravating this crime circumstance. However, this approach to the criminalization of willful murder existed not always. The current Criminal Code of Ukraine aggravating this crime circumstance recognizes only such kind of complex form of complicity as it is committed by pre-collusion of the group of persons. In this connection, the issue of propensity to separate criminalization as aggravating or particularly aggravating circumstances of other species of complicity arises. The use of historical and comparative method in the study of the Criminal Law Institute of intentional murder, committed in complicity, allows you to figure out the meaning and significance of it in criminal law. The article proved that legislation, which was in force in the territory of modern Ukraine, has not defined the complicity in the committing intentional murder of a circumstance, which aggravates this act. The analysis of historical development of criminal legislation on the territory of Ukraine, which established responsibility for intentional murder, committed in complicity, in pre-Soviet period, allows to allocate three stages of formation of responsibility for this Act. The first stage is characterized by the lack of legislative recognition of committing intentional murder in complicity as such, that constitutes an increased degree of public danger and, consequently, the lack of norms, which would be provided for responsibility for such an act (until 1649). The second stage is characterized by the adoption of certain norms, which installed the responsibility for committing a deliberate murder by a group of persons with distribution of roles, or norms on the responsibility of various types of accomplices for committing crimes (including intentional murders) (1649–1903). The third stage is characterized by a differentiation in the general norms of criminal legislation of responsibility for committing crimes (including intentional murders) of different types of accomplices and participants of persistent criminal associations (for example, the community to commit crimes) (1903–1917). Key words: crimes against life, complicity, intentional murder, pre-collusion of the group of persons, aggravating circumstances.