Frazematyka gwarowa a badania z zakresu socjologii wsi (na materiale podhalańskim);

Abstract

Анотація. У статті розглядається можливість використання фразем (надлексемних мовних одиниць, відтворю- ваних у певній формі та значенні) в дослідженнях, присвячених вивченню соціології села. Автор звертається до цієї проблематики, оскільки фраземи містять певну інформацію про народну аксіонормативну систему, релігійність та специфіку сільської сім’ї. Соціологія села як окрема наукова дисципліна розвивається в Польщі понад 100 років. У цій галузі є серйозні досягнення, проте, незважаючи на декларовану міждисциплінарність, дослідники ігнорують діалек- тологічні роботи, звертаючись насамперед до етнографії, сільськогосподарської географії, економіки та права, історії селянства, аграрної статистики. Джерелом аналізованого в статті матеріалу є підгальські говори (перш за все робота Станіслава А. Ходоровича Podholańskie porzykadła i pogworki maści wselijakiej ku cłeka zadumie i wesołości dane (Підгальські прислів’я і приказки різної масті, до роздумів людини і веселощів дані), а також частина прикладів із матеріалів польових досліджень авто- ра статті, які він проводить з 2004 року), тому що Підгалля, завдяки добре збереженому говору й народній культурі, займає важливе місце на діалектологічній, етнографічній та соціологічній карті Польщі. Оскільки соціологи села не звертаються до діалектологічних досліджень, автор, як діалектолог, акцентує їх увагу на тому, яким чином вони могли б використовувати досягнення кількох поколінь польських дослідників діалектів. Така мета цієї статті. У роботі до- кладно розглядаються агроцентризм, патріархальність, народна релігійність, а також три компоненти аксіонорматив- ної системи Підгалля (працьовитість, честь і śleboda ‘свобода’). Аналізуючи фраземи, автор реконструював фрагмент мовної картини світу сільської спільноти. Зосередження тільки на фраземах не дає можливості відтворити загальну мовну картину світу і не уможливлює застосувати когнітивну дефініцію, однак фраземний матеріал настільки вираз- ний і цінний у цьому різновиді досліджень, що російські мовознавці окремо говорять про фразеологічну картину світу. Представлений у статті матеріал є переконливим підтвердженням того, що діалектологи, соціологи й етнологи часто описують одні й ті ж явища, але з різних перспектив, використовуючи при цьому різні методи, і, на жаль, часто не знаючи, що дослідники з інших наук також займаються цією проблематикою. Ключові слова: діалектна фраземіка, підгальські говори, соціологія села, польська діалектологія, Підгалля.

Adnotacja. Artykuł dotyczy możliwości wykorzystania frazematyki (czyli wielowyrazowych jednostek językowych odtwarzanych z pamięci w określonym kształcie i znaczeniu) w badaniach z zakresu socjologii wsi. Okazuje się, że pewne informacje dotyczące ludowego systemu aksjonormatywnego, religijności i specyfiki rodziny wiejskiej są zawarte także we frazemach. Socjologia wsi jako odrębna dyscyplina naukowa jest rozwijana w Polsce od około 100 lat. Ma już bardzo poważne dokonania, jednak choć jest nastawiona na interdyscyplinarność, to pomija prace dialektologiczne, sięgając do etnografii, geografii rolnictwa, historii chłopów, prawa rolnego, ekonomiki rolnictwa i statystyki agrarnej. Omawiany w artykule materiał pochodzi z gwary podhalańskiej (dokładniej rzecz ujmując, głównie z pracy Stanisława A. Hodorowicza, Podholańskie porzykadła i pogworki maści wselijakiej ku cłeka zadumie i wesołości dane; część jednostek autor zebrał także w trakcie badań terenowych, które prowadzi od 2004 r.), gdyż Podhale ze względu na dobrze zachowaną gwarę i kulturę ludową zajmuje ważne miejsce na dialektologicznej, etnograficznej i socjologicznej mapie Polski. Skoro socjologowie wsi nie sięgają do opracowań gwarowych, autor jako dialektolog chce zwrócić ich uwagę na to, w jaki sposób mogliby wykorzystać dokonania kilku pokoleń polskich badaczy gwar. Taki też jest cel niniejszego artykułu. W pracy dokładniej zajęto się agrocentryzmem, patriarchalizmem, religijnością ludową oraz trzema komponentami podhalańskiego systemu aksjonormatywnego (pracowitość, honor i śleboda ‘wolność’). Analizując frazemy, autor zrekonstruował wycinek językowego obrazu świata społeczności wiejskiej. Skupienie się na frazemach nie pozwala mówić o rekonstrukcji całościowego językowego obrazu świata ani też zastosować definicji kognitywnej, jednak materiał frazematyczny jest na tyle wyrazisty i przydatny przy tego typu badaniach, że w rosyjskim językoznawstwie osobno mówi się o frazeologicznym obrazie świata (фразеологическая картина мира). Poruszona w artykule problematyka przekonuje, że często dialektolodzy, socjolodzy i etnolodzy opisują te same zjawiska, ale z innej perspektywy, przy wykorzystaniu innych metod i niestety nie wiedząc o tym, że badacze z innych dyscyplin też zajmują się tymi tematami. Słowa kluczowe: frazematyka gwarowa, gwara podhalańska, socjologia wsi, dialektologia polska, Podhale.