Ядро, центр та периферія українських зоофразеологізмів

Abstract

Анотація. Світогляд людини значною мірою сформувався завдяки спостереженню за тваринами. Це вплинуло на уявлення, оцінювання та вироблення певних стереотипів, які ґрунтуються на концепті ТВАРИНА, а характеризують суперконцепт ЛЮДИНА, репрезентуючи різні етнокультурні коди українців. Мета розвідки передбачає визначення ієрархії зоофразеологізмів відповідно до їхніх основних компонентів, пов’язаних із фауною. Завданням дослідження є виокремлення ядрової, центральної й периферійної зон аналізованих одиниць, визначення семантики кожної із зон, з’ясування частотності маркерів. Ядрова зона охоплює найбільшу кількість фразеологізмів, де маркерами виступають зоосемізми. Центральна зона містить партоніми тварин. До периферійної зони уналежнено ті з них, що марковані назвами із фаунонімного світу. У межах ядрових фразеологізмів виокремлено 12 фразеосемантичних груп, половина з яких характеризує люди- ну, інша ж частина стосується предметів, часу та місця. До складу зафіксованих фразеологічних одиниць входить 95 зоосемізмів. Найбільшою частотністю серед них відзначаються собака (55), муха (35), курка (22), птах (22). Вказані тварини «супроводжують» життя й побут українців, що й уможливило спостереження за тваринами, їхньою поведін- кою та зовнішнім виглядом. Фразеологізми із партонімами тварин формують центр зоофразеології, у межах якого вирізнено шість фразеосе- мантичних груп. Складником цієї зони є 24 партоніми. Найчастотнішими компонентами є хвіст (21), крило (16), роги (10). Периферійну зону становлять фразеологізми, де складником є предмет або поняття, що пов’язані із фаунонімним світом. Вони формують сім фразеосемантичних груп, в основі яких перебуває 20 реалій. Фразеологічна продуктив- ність їхніх основних компонентів досить низька. Неоднакова активність компонентів зоофразеологізмів зумовлена різними лінґвальними та позалінґвальними чинниками. Найбільш продуктивними є зоосемізми, середню продуктивність мають пароніми, низьку – реалії з фауно- німного світу. Ядро зоофразеологізмів становлять стійкі сполуки із компонентом – зоосемізмом. Ключові слова: зоофразеологізми, зоосемізм, семантика, фаунонімний світ, фразеосемантична група, ядро, центр, периферія.

Abstract. Human worldview was vastly formed by animal observation. This influenced the perception, evaluation and development of certain stereotypes, which are based on the ANIMAL concept, and characterize the HUMAN superconcept, representing different ethnocultural codes of Ukrainians. The purpose of the research is to determine the hierarchy of zoophraseologisms according to their main components related to fauna. The task of the research is to separate the core, central and peripheral zones of the analyzed units, to determine the semantics of each zone, to find out the frequency of markers. The core zone covers the largest number of phraseology, where the markers are zoosemisms. The central zone contains animal partonyms. To the peripheral zone belong those that are marked with names from the faunal world. Within the core zone phraseologisms, 12 phraseosemantic groups have been singled out, half of which characterize a person, the other part concerns objects, time and place. The stated phraseological units include 95 zoosemisms. The highest frequencies among them have dog (55), fly (35), chicken (22), bird (22). These animals “accompany” the life and way of life of Ukrainians, which made it possible to observe the animals, their behavior and appearance. Phraseologisms with animal partonyms form the center of zoophraseology, within which six phraseosemantic groups are distinguished. There are 24 partonyms in this zone. The most frequent components are tail (21), wing (16), and horns (10). The peripheral zone consists of phraseological units, which have an object or concept related to the faunal world as the component. They form seven phraseosemantic groups based on 20 culture-specific concepts. Phraseological productivity of main components is quite low. The unequal activity of the components of zoophraseologisms is due to different linguistic and non-linguistic factors. Zoosemisms are the most productive, partonyms have average productivity, realities from the faunal world have low productivity. The core of zoophraseologisms is stable compounds with a zoosemism as a component. Keywords: zoophraseologisms, zoosemism, semantics, faunal world, phraseosemantic group, core, center, periphery.