Рецепція фразеологічної спадщини Пантелеймона Куліша в ідіостилі Миколи Лука- ша

Abstract

Анотація. Відтворення особливостей оригіналу за допомогою рідної мови є складним завданням, це завжди наближення та інтерпретація, які деякі дослідники навіть розглядають як окрему роботу. У статті зосереджено увагу на джерелах та способах використання фразеологізмів у перекладних текстах Миколи Лукаша, корифея української школи художнього перекладу. М. Лукаш увійшов в історію як поліглот, який перекладав із 18 мов (переважно найкращі твори світової класики), та глибокий знавець української мови. На формування ідіостилю М. Лукаша великий вплив мала творчість відомого письменника, вченого та громадського діяча П. Куліша. М. Лукаш ретельно вивчав тексти Ку- ліша, описував мовні матеріали та фіксував їх у своїй картотеці, яку він доповнював із початку 1960-х років і до кінця свого життя. У згаданому зібранні зафіксовано понад 2000 фразеологічних одиниць, відібраних із творів П. Куліша. На основі вивчення картотеки можна стверджувати, що левову частку цих фразеологізмів пізніше використав М. Лукаш у своїх перекладених творах. У текстах Лукаша є багата фразеологічна палітра, між нею та арсеналом фразеологічних одиниць Куліша можна встановити значну спадковість. Найбільше фразеологічних паралелей виявляється між романом «Чорна рада», драмою «Байда, князь Вишневецький» П. Куліша та романами «Дон Кіхот» М. Сервантеса та «Декамерон» Боккаччо, драмою «Фауст» Гете у перекладі М. Лукаша. Серед аналізованої групи мовних одиниць більшість становлять фразеологізми, значна частина порівнянь та тавтологій. Тільки після суцільної вибірки фразеологічних одиниць із усіх праць П. Кулі- ша, порівняння їхньої семантики, структурних та стилістичних характеристик із відповідними елементами, зафіксо- ваними в перекладах Лукаша та Картотеці, можна буде встановити ступінь безперечної спорідненості фразеологічних арсеналів П. Куліша та М. Лукаша. Ключові слова: Пантелеймон Куліш, Микола Лукаш, художній переклад, фразеологія, порівняння, тавтологія.

Abstract. Reproducing the features of the original by means of the native language is a difficult task, it is always an approximation and interpretation, which some researchers even consider as a separate work. The article focuses on the sources and ways of using phraseology in translated texts by Mykola Lukash, the luminary of the Ukrainian school of literary translation. M. Lukash went down in history as a polyglot who translated from 18 languages (mostly the top works of world classics) and a deep connoisseur of the Ukrainian language. The formation of M. Lukash’s idiostyle was greatly influenced by the work of the famous writer, scientist and public figure P. Kulish. M. Lukash carefully studied Kulish’s texts, described the language materials and recorded them in his Card File, which he supplemented from the beginning of the 1960s until the end of his life. In the mentioned collection more than 2000 phraseological units, selected from the works of P. Kulish, are recorded. Based on the analysis of the Card File, it can be stated that the lion’s share of these phraseologies was later used by M. Lukash in his translated works. In the analyzed Lukash’s texts there is a rich phraseological palette, between it and Kulish’s arsenal of phraseological units it is possible to establish heredity to a large extent. Most phraseological parallels are found between the novel «Black Council», the drama «Baida, Prince Vyshnevetsky» by P. Kulish and the novels «Don Quixote» by M. Cervantes and «Decameron» by Boccaccio, the drama «Faust» by Goethe translated M. Lukash. Among the analyzed group of phrases, the majority are phraseological units, a large proportion of comparisons and tautologies. Only after a continuous selection of phraseological units from all works of P. Kulish, comparison of their semantics, structural features and stylistic characteristics with the corresponding elements recorded in Lukash’s translations and Card index, it will be possible to establish the degree of similarity between phraseological arsenals of P. Kulish and M. Lukash. Keywords: Panteleimon Kulіsh, Mykola Lukash, artistic translation, phraseology, comparisons, tautology.