Ономастические составляющие во фразеологизмах русского языка

Abstract

Аннотация. Статья посвящена описанию системности русской фразеологии и основных разрядов ономастиче- ской лексики русского языка. Обнаружено, что, выступая в семантической структуре фразеологических единиц, имена собственные как особый пласт лексики, с одной стороны, играют значительную роль в сохранении общей лексико-фра- зеологической системы, с другой, – подчёркивают историческую, географическую и культурную ценность народов мира. При этом раскрывается также своеобразная полифония ономастики, фразеологии и художественной литературы. Настоящее исследование выдвигает на первый план неисчерпаемую важность междисциплинарных подходов к научному изучению языка и литературы. Целью данной работы является также необходимость учёта исторических, ми- фологических и культурних данных для лучшего понимания языковых явлений постоянных, вековых, актуальних для современности. Для того, чтобы достичь указанных целей, поставлены задачи освещения ономастической лексики с точки зрения системности фразеологии и изучения определённых мотивов художественных призведений современной литературы, учитывая этимологическую мотивированность слов, а также прибегая к помощи традиционных аспектов русского языкознания. Данное исследование основывается на применении лексико-семантического похода к анализу фразеологизмов. Из разных фразеологических словарей русского языка выбраны обороты, в составе которых имеются имена собственные, представляющие собой единицы из разных разрядов ономастической лексики. При этом сосредо- тачивается внимание на этимологической информации, связанной с каждым онимом, и на то, что она играет ключевую роль в формировании семантики того или иного фразеологического оборота, входящего в русскую фразеологическую систему. На основе лексико-семантического анализа указанных выше оборотов определены фразеологические поля, которые демонстрируют значительную роль ономастической лексики в лексико-семантической системе языка. В семантике фразеологизма, сформированной онимами, развёртывается композиция художественного образа литературного персонажа. С одной стороны, употребление онимов во фразеологизмах сохраняется в языке и литературе, с другой, – лите- ратура обогащается разными сведениями, передаваемыми во фразеологизмах с помощью имен собственных, взятых из истории цивилизации. Ключевые слова: оним, апеллятив, понятийность, понятийная соотнесённость, системность фразеологии.

Abstract. This work takes into account the consistency of Russian phraseology and the main categories of onomastic vocabulary of the Russian language. It was found that, appearing in the semantic structure of phraseological units, proper names as a special layer of vocabulary, on the one hand, play a role in preserving the general lexico-phraseological system, on the other hand, they emphasize the historical, geographical and cultural value of the peoples of the world. At the same time, a kind of polyphony of onomastics, phraseology and fiction is also revealed. This study highlights the inexhaustible importance of interdisciplinary approaches to the scientific study of language and literature. The purpose of this work is also the need to take into account historical, mythological and cultural data for a better understanding of linguistic phenomena that are permanent, age-old, and relevant to our time. In order to achieve these goals, the tasks of covering onomastic vocabulary from the point of view of the systematic phraseology and the study of certain motives of artistic works of modern literature, taking into account the etymological motivation words, as well as resorting to the help of traditional aspects of Russian linguistics. This research is based on the application of the lexical-semantic approach to the analysis of phraseological units. From different phraseological dictionaries of the Russian language, phrases were selected, which include proper names, which are onyms from different categories of onomastic vocabulary. At the same time, attention is focused on the etymological information associated with each onym, and on the fact that it plays a key role in the formation of the semantics of one or a new phraseological turnover included in the Russian phraseological system. Based on the lexicalsemantic analysis of the above phrases, they are grouped into certain phraseological fields, which demonstrate the significant role of onomastic vocabulary in the lexical-semantic system of the language. In the semantics of phraseological units, formed by onyms, the composition of the artistic image of a literary character unfolds. On the one hand, the use of onyms in phraseological units is preserved in language and literature, on the other, literature is enriched with various information transmitted in phraseological units using proper names taken from the history of civilization. Keywords: onym, appellative, conceptuality, conceptual correlation, systematic phraseology.

Анотація. Стаття присвячена опису системності російської фразеології й основних розрядів ономастичної лек- сики російської мови. Виявлено, що, виступаючи в семантичній структурі фразеологічних одиниць, власні назви як особливий пласт лексики, з одного боку, відіграють важливу роль у збереженні загальної лексико-фразеологічної си- стеми, з іншого, – підкреслюють історичну, географічну і культурну цінність народів світу. Водночас розкривається своєрідна поліфонія ономастики, фразеології та художньої літератури. Це дослідження висуває на перший план важливість міждисциплінарних підходів до наукового вивчення мови та літератури. Метою роботи є також необхідність обліку історичних, міфологічних і культурних даних для кращо- го розуміння мовних явищ, постійних, вікових, актуальних для сучасності. Для того, щоб досягти зазначених цілей, поставлено завдання проаналізувати ономастичну лексику з точки зору системності фразеології і вивчення певних мотивів художніх творів сучасної літератури, враховуючи етимологічну вмотивованість слів, а також використовуючи традиційні аспекти російського мовознавства. Дослідження ґрунтується на застосуванні лексико-семантичного під- ходу до аналізу фразеологізмів. З різних фразеологічних словників російської мови відібрано звороти, у складі яких є власні назви, що представляють собою одиниці з різних розрядів ономастичної лексики. Водночас зосереджується увага на етимологічній інформації, пов’язаній із кожним онімом, і на те, що вона відіграє визначальну роль у форму- ванні семантики того чи іншого фразеологічного звороту, що входить у російську фразеологічну систему. На основі лексико-семантичного аналізу зазначених вище зворотів визначено фразеологічні поля, які демонструють значну роль ономастичної лексики в лексико-семантичній системі мови. У семантиці фразеологізму, сформованій онімами, розгортається композиція художнього образу літературного персонажа. З одного боку, використання онімів у фразеологізмах зберігається в мові та літературі, з іншого, – література збагачується різними відомостями, які у фразеологізмах передаються за допомогою власних назв, узятих з історії цивілізації. Ключові слова: онім, апелятив, понятійність, понятійна співвіднесеність, системність фразеології.